Більшість старшокласників хотіла б покращити свою українську.
Лише кожен третій школяр в Харківській області обирає для спілкування з друзями та рідними українську мову, ще 25% у рівній мірі використовують як українську, так і російську. Але у порівнянні з минулим роком відсоток українськомовних старшокласників зріс.
Щороку Державна служба якості освіти проводить моніторинг використання української мови в освітньому процесі. Школярів, їхніх батьків та педагогів з Харківської області оцінювали спеціалісти Східного міжрегіонального управління цієї Служби. Моніторинг показав: в регіоні поступово збільшується кількість учнів старших класів, які спілкуються українською мовою не лише під час уроків, а й вдома або з друзями.
Як проводилось дослідження?
Дані збирали із 28 квітня до 12 травня 2025 року шляхом онлайн-анкетування. Спеціалісти опитали 2 310 респондентів:
- 397 учнів/учениць,
- 304 педагоги,
- 1 609 батьків.
Опитували лише учнів старших класів — від 8-го до 11-го. Прикметно, що серед дорослих респондентів були майже одні жінки: 93% серед батьків та 84% серед педагогів. Більшість опитаних на момент проведення моніторингу проживали на території Харківської області (понад 80%), але були й респонденти, що виїхали до інших областей України або за кордон.
Скільки назвали рідною російську мову
Моніторинг показав, що для переважної більшості старшокласників українська мова — рідна. Водночас 9% назвали рідною російську, а 27% назвали обидві ці мови рідними. Відсоток учнів, для яких російська рідна, у Харківській області вдвічі вищий, ніж загалом в Україні (4%), але освітяни помітили, що з кожним новим опитуванням він менший.
А от серед батьків, здебільшого мам, кількість російськомовних з дитинства значно побільшала у порівнянні з попереднім роком. Більшість опитаних назвали рідною українську — 55%, але в попередньому дослідженні таких було аж 72%. Третина вважають рідними як українську, так і російську, а кожен десятий — винятково російськомовний із дитинства.
Рідна мова учасників анкетування. Графіка: Східне міжрегіональне управління Держслужби якості освіти
Найбільше тих, хто вважає українську мову єдиною рідною, — серед педагогів, 82%. Щоправда, це дещо менше, ніж минулого року, і на 10% менше, ніж загалом по Україні.
“Отже, українська мова є домінуючою рідною мовою серед усіх учасників освітнього процесу. Водночас частка респондентів, які вважають рідною російську або обидві мови однаковою мірою, залишається досить вагомою”, — такі висновки зробили експерти.
У школі — українська, вдома — як пощастить
Майже всі учителі та учні сказали під час опитування, що спілкуються у школі під час уроків виключно українською мовою. Педагоги також майже всі звертаються до учнів школярів державною і на перервах. А от з батьками значна кількість із них говорить російською або обома мовами (сукупно 15%). Така ж кількість освітян спілкується обома мовами або ж тільки російською і з колегами і в повсякденному спілкуванні.
Учні та учениці значно частіше за їхніх вчителів переходять на російську мову в неформальному спілкуванні. Виключно українську мову у зверненні до друзів та рідних використовує лише третина опитаних, близько чверті спілкуються виключно російською за межами уроків. Українська мова в Харківській області набагато менш поширена у неформальному спілкуванні, ніж в середньому по країні — в узагальненому дослідженні Держслужби більше половина респондентів відповіли, що говорять лише українською з друзями та рідними.
Якою мовою спілкуються вчителі та учні. Графіка: Східне міжрегіональне управління Держслужби якості освіти
“Регіональні особливості у використанні мов залишаються помітними. Більшість дітей, які послуговуються у повсякденному житті російською мовою, мешкають на Сході країни (приблизно половина), а ще третина — у місті Києві”, — розповіли дослідники.
Батьки рідше стали говорити українською вдома та на роботі. Наприклад, 23% опитаних говорять в родині лише українською, а в минулорічному дослідженні таких було 42%. Дорослі частіше стали використовувати обидві мови: 29% проти 15% минулого року. Більше ніж вдвічі виросла кількість виключно російськомовних. Попри це, дослідники загалом налаштовані позитивно.
“У межах опитування також з’ясовувалося, чи змінювалася мова спілкування останнім часом. Зрушення у бік активнішого використання української мови спостерігаються у 2/3 опитаних: батьків (67%), учнів/учениць (65%), учителів (66%). Це свідчить про поступові позитивні зміни у мовній поведінці учасників освітнього процесу”, — йдеться в аналітичній довідці за результатами моніторингу.
Водночас є і певний регрес: 2% опитаних учнів зазначили, що почали більше використовувати російську.
Як зробити українську більш популярною?
Більшість педагогів вважають, що саме мовна ситуація в родині визначає те, якою мовою говорять їхні учні. З ними частково згодні і самі школярі: третина з них сказала, що спілкуватися українською заважають звички, укорінені в сім’ї. Але водночас кожен четвертий зазначив, що причина — у недостатньому рівні володіння українською. Прикро, що кожен десятий пояснив, що не говорить українською через упереджене ставлення оточення. Ще одна причина російськомовності — контент в інтернеті.
Оцінка учнями рівня володіння українською. Графіка: Східне міжрегіональне управління Держслужби якості освіти
Переважна більшість старшокласників (аж 73% від опитаних) хотіли б покращити свою українську. Вони сказали, що мріяли б вивчати мову додатково до шкільних уроків — кількість таких дітей зросла приблизно на 10% у порівнянні з минулим роком. Значно більше школярів, їхніх батьків та вчителів знають про освітні платформи з вивчення мови, ніж минулого року, проте, ці респонденти майже всі проживають у містах.
“Такий розподіл вказує на наявну нерівність у доступі до мовних ресурсів між містом і селом. Отже в сільських громадах існує потреба в посиленні інформування про освітні можливості з вивчення української мови, зокрема шляхом залучення закладів освіти, місцевих органів управління у сфері освіти та громадських організацій”, — до такого висновку дійшли аналітики.
Але самі школярі вважають найефективнішими методами вивчення мови перегляд фільмів (73%) та спілкування з носіями мови (72%). Тож спеціалісти держслужби радять педагогам частіше влаштовувати в школах перегляд українських фільмів або навіть дубльованих стрічок та обговорювати їх з учнями.
Автор: Олена Павленко
