За інформацією: Суспільне Харків.
“Алекс”, пілот розрахунку перехоплювачів зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 3 ОШБр. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Дрони-перехоплювачі в українському війську — це нове явище, пояснює "Алекс". За його словами, такі безпілотники в армії почали використовувати близько року тому — одними з перших це зробили у Третій штурмовій.
"Спочатку з ними працювали Сили Спеціальних Операцій та різні типові підрозділи. Далі воно вже перейшло на ЗСУ. І ось ми почали працювати. Працюємо ми перехоплювачами двох типів: FPV та «крило»", — каже боєць Третьої штурмової.
Дрони-перехоплювачі в загальному можуть перехоплювати будь-яку ціль, яка розташована у повітрі, і яку ми можемо наздогнати за швидкістю. З висотою проблем немає.
Які у Третьої штурмової "крила"
"Алекс" пояснює: "крила" — це дрон, зроблений з пінопласту, для міцності військові укріплюють його армованим скотчем.
"Це «крило» літакового типу. Приходить він нам ось у таких коробках, все розібрано окремо. Це вже ми його проклеювали для міцності. Прямо на позиції ми його збираємо. Після збірки ми його «біндимо», калібруємо. Далі ставимо на катапульту і в нього вже бойовий виліт", — показує "Алекс", які бійців Третьої штурмової "крила".
“Крило”, з яким бійці Третьої штурмової “полюють” на російські БпЛА, Харківщина, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Дрон запускається з масивної катапульти — там стоїть звичайний автомобільний компресор, який накачує десь п'ять атмосфер. Є «направляйка», за якою кріпиться «крило», воно вистрілює, його штовхає. Плюс крутяться пропелери, додають швидкості, є фюзеляж — і ми злітаємо", — каже "Алекс".
При роботі саме з "крилами" у нас немає уніфікованих засобів, тобто працюємо з різними катапультами. Запуски різні, "крила" різні, тому треба навчатися.
“Крило”, яким бійці Третьої штурмової “полюють” на російські БпЛА, Харківщина, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Дрони-перехоплювачі одноразові, говорить "Алекс", але військові намагаються використовувати їх по кілька разів.
"Взагалі дрон розрахований на виліт в один бік, одразу на враження цілей. Але буває так, що ціль не наздогнали, або ціль різко підвернула в інший бік і ми вже до неї не дістаємо. Тоді ми їх повертаємо — вже навчилися обережно їх садити. Намагаємось використовувати їх багаторазово", — каже пілот розрахунку перехоплювачів 3-ї ОШБр.
“Алекс”, пілот розрахунку перехоплювачів зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 3 ОШБр. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Як FPV-дрони допомагають перехоплювати російські БпЛА
За його словами, окрім "крил" для перехоплення російських безпілотників тут використовують й FPV-дрони.
"Це FPV-дрон — «десятка», звичайний. Все просто: камера, бомба, тут керування, стек, плата — все. Все дуже просто. Він денний, його вартість близько 40 тисяч гривень, а цілі він збиває — дешевий SuperCam стартує від 40 тисяч доларів", — показує "Алекс".
Кілька днів тому FPV вдалося вразити "Герберу" другої модифікації. Це дуже якісно. Це складно, тому що вона летить дуже швидко — на FPV її просто по швидкості наздогнати не можна. Тому хлопці через радар визначили її маршрут, вилетіли на перехоплення, зависли на потрібній висоті. Ну, і далі — справа техніки.
“Алекс”, пілот розрахунку перехоплювачів зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 3 ОШБр. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Як проходить чергування розрахунку дронів-перехоплювачів 3 ОШБр
"Сидить розрахунок в повній боєготовності, очікує, поки радар відіб'є ціль, визначить її. Далі певні фахівці мають визначити, що це ворожий борт. Якщо він летить у нашу зону відповідальності, то нам дають команду на зліт. Ми швидко злітаємо і намагаємося його збити", — каже "Алекс".
FPV-дрони, якими бійці 3 ОШБр, перехоплюють російські БпЛА на Харківщині, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Пошук ворожого дрону відбувається в декілька етапів. Перший етап — коли ми на землі, його відбиває радар. Ми визначаємо місце, де він. Якщо це наша зона відповідальності, ми летимо туди й виходимо на той сектор. Далі вже візуально, очима, намагаємось його знайти, і якщо вдалося, намагаємося його вразити — відбувається вибух, і маленькі уламки з середини бомби його вражають: роблять в ньому дірки або розривають його вибуховою хвилею", — розповідає військовий.
Питаємо: як часто доводиться запускати перехоплювач?
"Залежить від позиції, від того, наскільки противник застосовує розвідку-дорозвідку. Ми вже плюс-мінус знаємо, коли вони літають активно: вночі, під ранок і ввечері. Вдень вони так сильно не розвідують, буквально декілька «крил». Але це все індивідуально, кожен день по-різному. Буває, що ти можеш за ніч і п'ять, і шість, і 10 вильотів зробити, а можеш — й жодного", — каже "Алекс".
Хлопці у нас п'ять днів стояли на позиції. За п'ять днів збили сім повітряних цілей. Це нормально. Це якраз нормально. Це і не багато, і не мало.
“Алекс”, пілот розрахунку перехоплювачів зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 3 ОШБр. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Військовий каже, що "крилами" можуть перехоплювати й "Шахеди".
"Ми зараз намагаємось поліпшити конкретно цей дрон, тому що виробник сам на нього випускає модифікації. Але у нас є й інші «крила», ми їх теж намагаємось модифікувати, щоб вони летіли швидше, і ми намагалися ними перехоплювати також «Шахеди»", — говорить пілот розрахунку перехоплювачів 3-ї ОШБр.
“Каштан”, командир розрахунку перехоплювачів зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 3 ОШБр. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Дрони — це дуже велика частина цієї війни"
Командир розрахунку з позивним "Каштан" пояснює, що раніше російські безпілотники могли спокійно виконувати функції з розвідки, довго кружляючи над районом, який їх цікавить. Нині через перехоплювачі вимушені швидко залишати зону.
"Раніше це було більше розвідки. Тобто вони там літали, все знімали, дивились, розглядали всі позиції, де можуть бути якісь склади, щось таке. Зараз це більше коригування. Щоб побачити, чи вони влучили, чи це та ціль, чи там були якісь наслідки", — пояснює військовий.
Вся активність росіян пов'язана. Не буває такого, що, наприклад, на землі все спокійно, а тут вони вирішили запустити 10 "крил". Якщо вони планують якусь операцію, активність збільшиться по всьому: і по артилерії, і по FPV-дронах.Так само підвищується активність і нашої роботи, тому що нам треба більше літати, більше перехоплювати.
“Каштан”, командир розрахунку перехоплювачів зенітно-ракетного артилерійського дивізіону 3 ОШБр. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Дрони — це дуже велика частина цієї війни, і вона зростає постійно, тому що зараз все більше йде зіткнення дронів проти дронів. Велику частину прифронтової логістики виконують різні наземні роботизовані комплекси, роботи — і їх теж намагаються знищити іншими дронами, скидами з «Мавіків». Так само і ми дронами воюємо проти їхніх розвідувальних дронів. Тут питання в різниці ціни, ефективності й в наявності цих засобів", — пояснює "Каштан".
Тобто якби вони могли втрачати на нашому напрямку кожен день по 10 розвідкрил, то їм би це великої проблеми не склало. Ми їх збиваємо — вони запустили нові й далі розвідують. Але, очевидно, у них є нестача, тому вони обережніше літають, вони не залітають далеко і намагаються всіма силами їх зберегти. Тому це вже сковує їм руки, вони не можуть вільно робити те, що вони б хотіли.
