За інформацією: Суспільне Харків.
Офіцер-рятувальник Іван Сєрий, який загинув 28 січня 2026 року під час ідентифікації вибухонебезпечного предмета на Харківщині. Фото надала Лариса Дорошенко
Офіцер-рятувальник Іван Сєрий прослужив у лавах ДСНС 13 років. Він загинув 28 січня на Харківщині під час ідентифікації вибухонебезпечного предмета поблизу села Бурбулатового. За тиждень до цього у будинок Івана, де він проживав з батьками, влучив російський дрон.
Спогадами про життя та службу Івана Сєрого з Суспільне Харків поділилася бабуся загиблого рятувальника Галина.
"Нам повідомили, що там, де працював Ваня, стався вибух"
Вранці 28 січня офіцер-рятувальник Іван Сєрий виїхав на ідентифікацію вибухонебезпечного предмета у село Бурбулатове Близнюківської громади. У ніч перед загибеллю Іван майже не спав — двічі виїжджав на пожежі у районі, а після повернення займався оформленням документів, розповіла бабуся рятувальника.
"Вже пізно ввечері, коли він був на роботі у пожежній частині, йому повідомили про «приліт» по селу Бурбулатовому. Оскільки удар не завдав ніякої шкоди і вже було пізно, йому сказали, що краще виїхати вранці. Цілу ніч не спав — писав акти про пожежі, зайнятий був. Навіть вдома всю ніч не ночував", — розповіла Галина.
Вже пізніше нам повідомили, що там, де працював Ваня, стався вибух. Військові повідомили в поліцію про те, що здетонував вибухонебезпечний пристрій. І стоїть легковий автомобіль поруч, який працює. Ми зрозуміли, що там може бути Ваня.
Рятувальник Іван Сєрий тримає в руках грамоту. Фото надала мати Івана Сєрого Лариса Дорошенко
Прощання із загиблим рятувальником Іваном Сєрим у Близнюківській громаді, 30 січня 2026 року. ДСНС Харківщини
"Ваню любили та цінували також і на роботі, і у громаді: на прощання прийшли багато його друзів, однокласників, побратимів-рятувальників. Людей було — не можу вам передати. І один з його учнів, який тепер працює в управлінні ДСНС у Харкові, він про Ваню казав: «Це мій учитель»", — додала бабуся Івана.
Жінка каже, за тиждень до загибелі в будинок, де Іван проживав з батьками, влучив російський дрон.
"Ваню іноді наче переслідувала смерть: у студентські роки він ледь не помер після того, як потрапив під автівку, а буквально за тиждень до загибелі у його будинок влучив дрон. Він тоді проживав із батьками, але тоді, на щастя, обійшлося й ніхто не постраждав: він і розповідав батькам, що треба робити, щоб врятуватися", — розповіла Галина.
"У 2012 році почав працювати офіцером-рятувальником у своїй громаді"
Професійний шлях Іван Сєрий розпочав у 2012 році — він вступив до Національного університету цивільного захисту в Харкові, щоб отримати другу вищу освіту, й паралельно працював у ДСНС.
"Він вступив до Харківської державної академії залізничного транспорту, бо спочатку хотів бути залізничником. За пʼять років успішно закінчив академію, але отримати роботу тоді було доволі важко. Тоді він вирішив перекваліфікуватися, і у 2012 році заочно пішов здобувати другу вищу освіту. Як казав сам, йому хотілося працювати там (в ДСНС, — ред.). Можливо, бо був так вихований, дисциплінований", — розповіла Галина.
У тому ж 2012 році почав працювати офіцером-рятувальником у своїй громаді, паралельно навчаючись. Робота в нього була дуже непроста: їздив на пожежі, з початку війни — на влучання, але він виконував її сумлінно.
Рятувальник Іван Сєрий та діти. Фото надала Лариса Дорошенко
Офіцер-рятувальник Іван Сєрий, який загинув 28 січня 2026 року під час ідентифікації вибухонебезпечного предмета на Харківщині. Iryna Labintseva/Facebook
"У повсякденному житті, вдома та у сімʼї Ваня завжди був спокійний та врівноважений. Він виховувався в сім'ї освітян, був добре вихований. Ніколи нікому не хамив, не ображав, ніколи нічого не вимагав ні в кого. Добра людина, дуже добра. Ми втратили його, а за відчуттями — ніби пташка втратила крила", — сказала Галина.
"Мені здається, що найкраще — це пам'ять"
У загиблого рятувальника Івана Сєрого залишився син, розповіла його бабуся Галина. Жінка каже, він навчається у п'ятому класі й схожий на свого батька.
"Ті здібності, які були у тата, — багато що передалося і Вані малому. Він також працьовитий, береться за будь-яку роботу. І багато про що тепер говорить: "А це мене тато вчив" або "Це мені тато розповідав". Важко дуже нам всім, але найважче, мабуть, дитині, бо він осиротів", — розказала жінка.
У нас в кімнаті стоїть фотографія Вані. А біля фотографії його шеврон був — ми знайшли його на місці трагедії та вдома поклали біля його фотографії. А малий Ваня, уже як приїздив, побачив та каже: "Бабусю, а можна я заберу шеврон тата?". З того часу він у нього.
Рятувальник Іван Сєрий з родиною. Фото надала мати Івана Сєрого Лариса Дорошенко
Мені здається, що найкраще — це пам’ять. Добра пам’ять, яку Ваня після себе зміг залишити. Важко дуже про це говорити, але нам все одно приємно, що ми змогли виховати таку добру дитину, такого онука. Галинабабуся загиблого рятувальника
