За інформацією: Суспільне Харків.
Бригада швидкої допомоги на місці влучання по цивільному підприємству у Шевченківському районі Харкова, 11 березня 2026 року. Суспільне Харків/Дмитро Гребінник
Понад 170 медичних бригад щодоби працюють на Харківщині та надають допомогу жителям області. Водночас загроза з боку росіян, які завдають ударів по медиках, збільшується, розповів директор обласного Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта. За його словами, бригади мають бронежилети та шоломи, частина — РЕБи та броньовані автівки, але це не гарантує повної безпеки.
15 березня росіяни завдали удару безпілотником по "швидкій" у Великобурлуцькій громаді. Внаслідок атаки загинули 56-річний медичний технік Олег Журавльов та 27-річний лікар-анестезіолог Дмитро Колесник. Директор Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта каже, зона, де бригаду наздогнав дрон, вважалася відносно безпечною.
"Цей випадок не ілюструє зону небезпеки, тому що це досить близько до Печенізького водосховища. Ця загроза тільки збільшується, бо цих ударів завдають по всіх містах області. На жаль, це проблема", — сказав Забашта.
Директор обласного Центру екстреної меддопомоги Віктор Забашта. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Пошкоджений через атаку РФ у Червоній Хвилі автомобіль екстреної допомоги, 15 березня 2026 року. Поліція Харківщини
Директор Центру каже, дозвіл на заїзд до населених пунктів, наближених до лінії фронту, медики отримують від військових.
"Кордони нам окреслюють військові, вони блокпостами просто не пропускають на небезпечні ділянки. Люди телефонують все одно. Якщо вони захворіли або вони поранені, набирають «103» — виклик прийшов. Ми не можемо не їхати, ми доїжджаємо, доки нас пускають, а далі вже ми розмовляємо, і нам вивозять. Хоча сказати, що це 100% безпечно, теж не можна, бо блокпости теж увесь час обстрілюють і дронами атакують", — розповів Забашта.
Це війна, на жаль, вона абсолютно безглузда, вона жорстока. А для росіян хворі люди — для них не існує правил. Бачите, який там надпис — "Ambulance". Зупинив атаку? Ні, навпаки вони ще будуть ганятись. За цими ж хлопцями тоді двічі дрони (літали — ред.). Дякуючи богу, що то були FPV. Ми вже починаємо радіти тому, що дрон FPV, а не "Молнія" чи "Ланцет" — тут абсолютно ситуація унікальна.
Наслідки влучання дрона у селі Бахтині Борівської громади Ізюмського району, 5 лютого 2026 року. Степан Масельський
Поранені внаслідок влучання дрона у Куп’янському районі та медики, 16 березня 2026 року. Андрій Канашевич/Facebook
Забашта каже, зараз щодоби на Харківщині працюють понад 170 бригад.
"Після деокупації завдання було підсилити свої бригади, які знаходилися на місцях. І насамперед (було — ред.) розуміння того, що на багатьох деокупованих територіях поліклініки та лікарні були, м’яко кажучи, в незадовільному стані. Багато людей під час окупації виїхало, щось було зруйновано. Люди поверталися, люди там і жили під час окупації в достатній кількості — вони потребували допомоги. Тож, звичайно, і підрозділи екстреної допомоги і медицини катастроф направлялися туди", — розповів директор обласного Центру екстреної меддопомоги.
Забезпечити абсолютно всі бригади броньованими автівками наразі можливості немає, додає Віктор Забашта.
"Ще у 2022 році, на початку (повномасштабної — ред.) війни були одягнені у бронежилети і шоломи. Частина бригад, які працюють на сході, мають РЕБи. Сканери дронової загрози — це теж є, броньованих автівок, на жаль, мало, але ми працюємо повсякденно, щоб їх кількість збільшувалась", — розказав Забашта.
Це дуже складне питання, яке ніколи до того не порушувалося — ми жили у мирній, нормальній країні. Сьогодні намагаюсь захистити, намагаюсь щось зробити, повірте мені, що можу — роблю. Досить складне питання, скільки їх повинно бути. Дай боже, щоб усі і броньовані, і зверху РЕБ. Бо і броньовану автівку у мене в Боровій теж пробили, і добре, що ніхто не постраждав, але і скло броньоване у тріщинах, потрібна заміна.
Працівники швидкої встановлюють засіб РЕБ на автівку швидкої допомоги. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Дві автівки швидкої допомоги, які харківським медикам передали волонтери з Франції. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Ми встановлюємо (РЕБи — ред.). Ми починали з маленьких "цеберочок" у Вовчанській громаді. Сьогодні останні РЕБи — це вже човни, які займають весь дах автівки. Вони коштують 700 тисяч гривень і більше, і це не кінець, бо увесь час воно все нарощується, технології нарощуються. Держава про нас дбає, зараз прийнято закон про соціальні пільги для критичної інфраструктури, для екстрених служб, і це величезний стрибок, щоб ви розуміли. Ми за це боролися, дякувати богу, нас почули і зробили", — додав Забашта.
