За інформацією: Суспільне Харків.
Повалення пам’ятника Леніну, Харків, 28 вересня 2014 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
"Одні підходять й пишуть: "Фашизм не пройде". Інші пишуть: "Ленін — фашист". І так далі. Час це закінчувати. Майдан Свободи має бути майданом Свободи", — сказав тоді Балута.
Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, який перебував тоді у Харкові, сказав, що "міліція з народом": "Там, де Леніна немає в Україні, — там немає війни. Народна мудрість".
Повалення пам’ятника Леніну, Харків, 28 вересня 2014 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
Частину бронзової фігури розпиляли, шматки розібрали на сувеніри. Окремі частини згодом виставили на аукціон, щоб зібрати гроші для армії.
Проти знесення виступав тодішній міський голова Геннадій Кернес.
"Якщо ви тільки спробуєте його зламати, я вам як Харківський міський голова кажу: я вам зламаю обидві руки та обидві ноги", — сказав Кернес в етері Шустер Live у лютому 2014 року
“Ноги”, які лишилися від пам’ятника Леніну, Харків, 2014 рік. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
Коли Ленін впав, Кернес пообіцяв його відновити, але на майдан Свободи пам'ятник більше не повернувся.
Рештки пам'ятника вивезли на склад комунальників. Постамент простояв ще півтора року. У той час його називали "Пам'ятник капцям".
"Розказували, що він 17 тонн важить. Суцільнометалевий. А він — полий. Король-то голий! Колос на глиняних ногах. Це символічний момент. Ось такий вигляд повинен мати постамент в центрі майдану Свободи, у фортеці вільного світу на сході. Це Харків", — сказав громадський активіст Олександр, який брав участь у поваленні пам'ятника.
