За інформацією: Суспільне Харків.
Віталій Вʼюнник. Суспільне Харків/Валерія Ємець
За його словами, науковці приходять на кормову ділянку, де харчується бобер, та визначають, яке дерево він погриз. Потім таку ділянку позначають на карті в польовому щоденнику.
"2025 року вже є попередні результати. Ми нещодавно завершили облік і ще йде підрахунок. Попередньо це 21-29 особин — такий проміжок, тому що підрахунки проводяться не дуже точно", — розказує Віталій Вʼюнник.
Берези в нацпарку “Слобожанський”. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Минулого року на території парку нарахували 25 бобрів, каже науковець. Обліки проводять також на прилеглих територіях — зокрема, на річках та заплавах, які межують із "Слобожанським".
"Мало води — бобри живуть по одному"
Основною причиною зниження кількості бобрів є висихання боліт, говорить науковий співробітник парку. Біля території парку в 1970-х роках відбулася меліорація: русло річки випрямили й це вплинуло на стан прилеглих до неї територій.
Все це наслідки того, що болота, на жаль, висихають — це основна причина, чому бобри зникають. Зазвичай на одному невеличкому болоті розміром із гектар живе одна сім'я. Сім'я зазвичай складається з двох дорослих, підлітків — це тогорічні особини, і цьогорічних дитинчат. Це зазвичай пʼять-сім особин. Але зараз із тим, що мало води, бобри живуть по одному.
Болото в нацпарку “Слобожанський”. Суспільне Харків/Валерія Ємець
У 2025 році територія найбільшого болота в парку обміліла, каже Віталій Вʼюнник. За його словами, раніше на болоті було латаття, яке цьогоріч вперше повністю пересохло.
Як зникнення бобрів може вплинути на екосистему
За словами В'юнника, бобри здатні повністю перебудувати екосистему та створити середовище для водоплавних птахів та амфібій. Зникнення бобрів може негативно вплинути на популяцію, зокрема, червонокнижного тритона гребінчастого.
Канал, який прокопали бобри у нацпарку “Слобожанський”. Суспільне Харків/Валерія Ємець
"Навіть в цей момент, коли води дуже мало, бобри допомагають тим, що копають канали, де вода накопичується. Навесні в них можуть розмножуватись амфібії: жаби, ропухи, тритон гребінчастий. Він занесений до Червоної книги й, скоріш за все, він зникне з території парку, бо він не зможе тут розмножуватись (за відсутності води, — ред.)", — розказує науковець.
Раніше бобри майже повністю зникли з цієї території, коли на них було полювання. Їх навіть спеціально завозили й створили у парку заказник для зберігання бобра. Зараз їхня популяція відновилася, але прийшла інша проблема — зміни клімату. На це дуже важко впливати людині. Ми можемо локально діяти, вводити якісь екологічні норми, як, наприклад, Європейський Союз робить. Україна цьому слідує, але інша частина світу цього не робить.
