За інформацією: Суспільне Харків.
Олександр Кулік, начальник інформаційного відділу Дергачівської міської військової адміністрації. Суспільне Харків
За його словами, у громаді вистачає місць для розселення.
"Немає такого, що люди приходять і кажуть, що нам ніде спати, ніде жити. Але звичайно, ці люди потребують, в першу чергу, жити в комфорті, в теплі. Ті будинки — якщо це приватні домоволодіння — які постраждали від обстрілів, то їм допомагають (їх відновити — ред.)", — говорить Олександр Кулик.
У першу чергу, є державна програма "єВідновлення", яка працює, надає кошти на відшкодування за пошкоджене майно і за знищене майно. Також працюють різні благодійні організації, які надають (…) матеріали для попереднього ремонту, тобто плівку, цвяхи, піну монтажну, дерев'яні планки, брезенти. Цим у нас загалом займається організація "За мирне небо", організація "Проліска", Координаційний гуманітарний центр і деякі інші організації.
Ілюстративне фото. Чоловік розпаковує металопластикові вікна. Суспільне Харків/Олександр Манченко
Багатоквартирні будинки у громаді відновлюють, зокрема, іноземні організації. Вони замінюють вікна в оселях та під'їздах, утеплюють вікна, замінюють двері у під'їздах та ремонтують покрівлі, повідомив начальник інформвідділу МВА. За його словами, організації вже відновили "десятки" житлових будинків на суму понад 20 мільйонів гривень.
Наразі дуже активно продовжує на території громади працювати громадська організація DESPRO. Там фінансування коштом на комерційних швейцарських організацій і уряду Швейцарії. З цією організацією у нас заключений меморандум, який підписав начальник військової адміністрації ще у 2023 році.
Ілюстративне фото. Будматеріали. Суспільне Харків/Євген Гертнер
З яких типів зброї атакують населені пункти Дергачівської громади
Найбільше обстрілам росіяни піддають Козачолопанський, Токарівський і Проходівський округи, каже Олександр Кулик.
"Козача Лопань, Нова Козача, Ветеринарне, Гранів, Шевченка, Великі Проходи, Малі Проходи, і Токарівка, Гоптівка, і взагалі менші села, які розташовані поруч і в яких вже не живуть люди взагалі – обстрілюються ці населені пункти щодня", — розказав Кулик.
У першу чергу (атакують — ред.) FPV-дронами на оптоволокні. Активно використовують так звані дрони-"ждуни", які російські оператори БПЛА садять на узбіччях доріг і на дорогах безпосередньо. Жертвами є і військові, і цивільні автомобілі. Росіяни по факту не рахуються з цілями, тобто вони обирають цілі навмання. Окрім цього також обстрілюють реактивними системами залпового вогню, інколи мінометами, інколи б'ють з танків, інколи кидають КАБи.
Зруйнована влучання кімната приватного будинку в Дергачах, Харківська область, 4 листопада 2025 року. Вячеслав Задоренко/Telegram
У прикордонній частині Дергачівської громади проживають близько тисячі людей.
Це люди, які на відріз відмовились від евакуації ще минулого і позаминулого року. 2025 року їм також це постійно пропонували, але ці люди виїжджають тільки за умов, якщо вони отримують поранення, чи їхні родичі, чи їхні сусіди найближчі отримають поранення. Тільки тоді людина вже задумується над тим, що краще вже вижити, аніж там турбуватися про власну оселю, яка і так знаходиться в умовах, де по факту дуже небезпечно.
За словами Олександра Кулика, у громаді ведуть роботу зі встановлення на дорогах антидронових сіток.
Ілюстративне фото. Суспільне Харків/Валерія Ємець
Чи готова Дергачівська громада до опалювального сезону взимку 2025/26
Через наближеність до кордону з Росією частина Дергачівської громади входить у 20-кілометрову зону, де не вводять планові відключення електрики. На випадок аварійних знеструмлень у громаді запускають резервні джерела живлення, каже начальник інформаційного відділу Дергачівської міської військової адміністрації.
"У лікарнях і в безпечних просторах встановлені генератори, є спеціальні накопичувальні акумулятори Tesla. Також на базі водонасосних станцій запускаються генератори, які дозволяють використовувати насоси з оптимальним використанням палива, яке потрібно для того, щоб їх запустити. І по шість годин з перервами, тобто, по три чи по дві години в день є графік, за яким вода подається до осель людей", — каже Олександр Кулик.
Ілюстративне фото. Суспільне Харків/Валерія Ємець
На базі укриттів деяких освітніх закладів розгортаються так звані пункти обігріву, де люди можуть зарядити пристрої, скористатися швидкісним інтернетом через систему Starlink, попити чаю, також це і пункти незламності, все це працює і запускається за необхідності.
За словами Кулика, громада готова до проходження опалювального сезону. Для котелень є запаси твердого палива, жителі приватного сектору переважно опалюють свої оселі індивідуально.
Ілюстративне фото. Модульна котельня. Суспільне Харків
Газо- й електропостачання працює "практично на всій території громади" за виключенням прикордонних старостинських округів.
Жителі, які мають лише пічне опалення, а також які відносяться до соціально вразливих категорій населення: мають інвалідність, відносяться до малозабезпечених, батьки-одинаки, родичі військовослужбовців — вони додатково забезпечуються за необхідності твердим паливом, якщо їм це потрібно.
