За інформацією: Суспільне Харків.
Валентина Полторак, Надія Кузьмичова та Віта Ковальська. Суспільне Харків/Роман Кривко
"Коли наші діти доходять до 10 класу, для них мають змінитись ті умови та особливості організації освітнього процесу, які були закладені безпосередньо в баченні НУШ. Третій етап — це перехід на трирічне навчання, коли діти після дев'ятого класу обиратимуть одну зі своїх траєкторій — академічний ліцей або професійний ліцей — і залежно від цього обиратимуть той або інший заклад", — говорить Кузьмичова.
За її словами, в рамках підготовки до впровадження системи, громади визначаються з тим, які саме їхні заклади освіти стануть академічними ліцеями з 1 вересня 2027 року. Для цього були організовані громадські обговорення.
Обговорення впровадження реформи старшої школи на Харківщині, жовтень 2025 року. Суспільне Харків/Роман Кривко
"Мета — це не просто про мережу. Мережа — це інструмент. Мета старшої профільної школи — це якісна освіта для наших учнів-учениць, не залежно від місця їхнього проживання: чи це велике місто, чи це маленьке містечко, чи це селище, віддалене чи наближене до обласного центру", — говорить заступниця міністра освіти та науки України.
Якісна освіта, яка дозволяє обирати, дозволяє формувати свою індивідуальну траєкторію розвитку і бути більш підготовленим до того, де ця дитина бачить себе в майбутньому — це і є суть реформ старшої профільної школи.
Урок в новій підземній школі в Харкові, квітень 2025 рік. Харківська міська рада
"Важливо, щоб наші професійно-технічні заклади перестали сприйматись училищами, перестали сприйматись бурсами, стали розумітись, як професійний коледж, в якому якісно можна здобути відповідну професію. І при цьому умови, в яких ти здобуваєш професію, сучасні, відповідають європейським та світовим стандартам", — говорить Надія Кузьмичова.
У нас є старші класи, 10-11 класи. Але логіка і підхід навчання, який ми зараз спостерігаємо, він застарілий. Такого підходу немає ніде, окрім України, Росії і Білорусі. І тут ми впираємося в наше сусідство, від якого ми відмежовуємося, бо воно нам чуже, воно не відповідає нашому стратегічному баченню.
Скільки шкіл на Харківщині стануть профільними ліцеями в рамках реформи освіти
215 навчальних закладів подали на розгляд громади Харківщини, розповідає заступниця голови Харківської ОВА Віта Ковальська. Каже, мережу затвердили у вересні на останній сесії облради, але її будуть коригувати.
"Ми не впевнені, що всі ці 215 закладів освіти будуть відповідати всім вимогам. Ця мережа буде коригуватися, і скоріше за все, вона буде зменшуватися. По Харкову визначили 163 школи профільними ліцеями. Не факт, що всі ці школи будуть ліцеями, але планово цифри такі", — говорить Ковальська.
Обговорення впровадження реформи старшої школи на Харківщині, жовтень 2025 року. Суспільне Харків/Роман КривкоСьогодні у Харківській області працює 577 закладів загальної середньої освіти, з яких в очній формі — 72. У нас в школах нараховується більш ніж 194 тисячі дітей. В змішаній формі навчається майже 40 тисяч дітей. На сьогодні ми плануємо вивести в офлайн додаткових 40 тисяч учнів з 1 січня, враховуючи, що буде добудовано ще 38 підземних шкіл.
Чи зменшить впровадження профільної освіти попит на вищу
Професійні та академічні ліцеї заступниця міністра освіти та науки України Надія Кузьмичова називає рівнозначно важливими складниками реформи. За її словами, Скорочення вступу до вищих навчальних закладів криється не в площині реформи старшої школи, а в демографічному спаді,
"Перебудова академічних ліцеїв пов'язана з оновленням підходу до того, якою має бути ця старша профільна школа. І старша профільна школа в частині академічній — це якраз діти, які вступатимуть до вищого навчального закладу", — говорить Кузьмичова.
Після професійних коледжів дитина — наш юний дорослий — може обирати для себе подальше навчання у виші. Це не обов'язково буде послідовно, тобто, завершує професійний коледж — пішов до вищого навчального закладу. Це можуть бути роки, коли я працюю і розумію, що саме я хочу вивчати у навчальному закладі.
Заняття з курсу “Захист України” в Харкові. Суспільне Харків/Єлизавета Пшенична
Заступниця голови Харківської ОВА Віта Ковальська також вважає, що профільна освіта не зменшить попит на вищу.
"Академічні ліцеї навпаки будуть формувати вищу освіту через те, що діти, які оберуть після дев'ятого класу конкретний предмет, і будуть мати можливість глибоко вивчити цей предмет, вони будуть обирати виші відповідно до цього предмету. Вища освіта буде формуватися до потреб і бажань наших учнів, починаючи з академічних ліцеїв", — говорить Ковальська.
Надзвичайно велика роль надається вчителю загальної середньої освіти, оскільки саме вчителі повинні готувати дитину, враховуючи її здібності, і зацікавлювати вивчати, давати можливість вивчати ці предмети. Наскільки готові наші вчителі, це теж питання.
Урок біології в ліцеї “Обдарованість”. Суспільне Львів/Лариса Говина
Які особливості має освітня реформа на Харківщині
Впровадження освітньої реформи на Харківщині має свої особливості, розповідає Надія Кузьмичова. Каже, перша з них пов'язана з бойовими діями в регіоні та з наближеністю до кордону.
"Формуються декілька сценаріїв, з розумінням того, коли буде перемога і відновлення повноцінної можливості працювати очно на своїй території, а також з розумінням стану на зараз, коли частина або більшість закладів працюють дистанційно", — говорить Кузьмичова.
День знань у новій підземній школі у Харкові, 1 вересня 2025 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
За її словами, другою особливістю є дистанційний формат навчання у більшості дітей.
"Прогнозуючи та формуючи мережу, і думаючи над тим, як буде впроваджуватись реформа старшої профільної школи, ми маємо зараз окремим фокусом дистанційні академічні ліцеї та те, яким чином там має бути організоване навчання. Тому що профілізація вимагає іншого обладнання, іншого кадрової підготовки", — розповідає заступниця міністра освіти та науки.
Ми зустрічаємось з новим викликом, як все це організувати в дистанційному форматі, чи всі профілі можуть бути надані в дистанційному форматі. І це те, над чим ми будемо спільно шукати відповіді, тому що саме з Харківської області ми маємо пілотний ліцей — єдиний дистанційний вже в цьому році, з ним і будемо опрацьовувати ті особливості.
Учениці підземної школи пишуть радіодиктант, Харків, 25 жовтня 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
Про готовність громад до реформи старшої школи
Донецька селищна територіальна громада Ізюмського району розташована за 25 кілометрів від Балаклії, розповідає директорка Донецького ліцею №1 Мальчуженко Лариса. Каже, через бойові дії в регіоні діти навчаються онлайн.
"У нас освіта дистанційна, і це для нас найперший і найголовніший виклик — повернути дітей до школи", — говорить директорка.
За її словами, нині в Донецькому ліцеї №1 навчається 360 учнів, з них 50 живуть за кордоном, але продовжують навчання онлайн.
Представниці Донецької громади на обговоренні реформи старшої школи. Суспільне Харків/Роман Кривко
В громаді вже затверджений план трансформації мережі, розповідає начальниця відділу освіти Донецької селищної ради Тетяна Шелест. За її словами, з 1 вересня 2027 року в Андріївському ліцеї №1 та Донецькому ліцеї №1 впровадять профільну середню освіту.
"Всього у нас шість закладів загальної середньої освіти в громаді. Зараз навчається з 1 вересня 1649 учнів. До повномасштабного вторгнення їх було 2100", — говорить Тетяна Шелест.
Нині будується укриття в Андріївському ліцеї, а в Донецькому проходить капітальний ремонт укриття, розповідає начальниця відділу освіти селищної ради. Каже, їхні заклади освіти забезпечені кадрами, не вистачає лише вчителів-логопедів та спеціалістів для роботи з дітьми, що мають особливі потреби.
"У нас в цьому році відкрили на базі двох закладів логопедичні пункти. Логопедів не вистачає. Також у нас організоване навчання для учнів з особливими освітніми потребами, і ми потребуємо вчителів з професійною освітою: реабілітологів та практичних психологів для навчання цих дітей", — говорить Шелест.
Будівництво підземної школи в Златополі Харківської області. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Будівництво підземної школи в Андріївському ліцеї фінансується на 70% державою, а на з 30% — з місцевого бюджету, говорить заступниця донецького голови Наталія Шинкаренко. Каже, будівництво тільки розпочали.
"Ще у нас у П'ятигірському ліцеї будується протирадіаційне укриття, це виключно з місцевого бюджету, і вартість його також значна. Будівництво на завершальній стадії, ми плануємо в листопаді його закінчити. Воно розраховане на 500 учнів. Це укриття буде не лише місцем безпечного перебування для дітей, а й для всього населеного пункту, тому що у нас майже немає укриттів", — говорить заступниця голови.
Ірина Чиж. Суспільне Харків/Роман Кривко
В Біляївській громаді можливості створити академічні ліцеї немає, розповідає представниця відділу освіти громади Ірина Чиж. Каже, це пов'язано з малою наповнюваністю класів.
"Хоч у нас і відносно безпечно, але там є вимоги до кількості учнів. Ми під них не підходимо. У нас найбільше дітей 400 в ліцеї. Повинні бути мінімум дві паралелі і наповнювалась хоча б по 20 учнів. У нас одна паралель і до 20 учнів немає. Тому, коли була проблема із дистанційним навчанням, дистанційні класи, то ми мало не закрили декілька філій, тому що дітей не вистачало", — говорить Ірина Чиж.
У нас поряд місто Златопіль, де 3 км, де 10 км. Там буде академічний ліцей, ми будемо з ними співпрацювати. Це все буде організовано, і наші учні будуть навчатися там.
Будівництво підземної школи в Златополі Харківської області. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Реформа надзвичайно складна"
Стратегія реформування старшої школи розроблена до 2034 року, говорить менеджерка швейцарсько-українського проєкту Decide Валентина Полторак. Каже, перші результати можна буде побачити через 10 років.
"Реформа надзвичайно складна, охоплює багато рівнів освіти всі територіальні громади України, тому приблизний період її впровадження і реалізації — це мінімум 10 років. Ми допомагаємо сформувати мережу академічних ліцеїв по всій Україні. Окрім того, проєкт допоміг уряду розробити кілька аналітичних інструментів, зокрема, мапу, яку можна подивитися на сайті Міністерства освіти та науки. На цій мапі можна побачити, де саме знаходиться академічний ліцей у тій чи іншій територіальній громаді. Всього на сьогодні в Україні 2000 академічних ліцеїв", — розповідає Полторак.
Це забезпечує рівний доступ до ліцею абсолютно для всіх дітей. Зрозуміло, що ліцей буде працювати в різних форматах, залежно від територій: на прифронтових територіях це онлайн змішаний формат, на територіях, де це можливо — офлайн.
Написання радіодиктанту у підземній школі, Харків, 25 жовтня 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
Також стартує пілот з профорієнтації, говорить менеджерка проєкту Decide. Каже, нині в Україні для нього відібрали 400 територіальних громад.
"Пілот з профорієнтації стартує вже в цьому році. В Харківській області у нас вже подались 28 громад, велика активність територіальних громад, освітян в цьому напрямку. Тому що діти мають визначитися, чи вони далі йдуть в академічний ліцей, чи, можливо, вони обирають професійне спрямування. І це має відбутися з сьомого по дев'ятий клас", — говорить Полторак.
Кінцевий результат реформи — це усвідомлений вибір майбутнього професійного розвитку та зв’язок освіти з ринком праці й відновленням економіки України.
