За інформацією: Суспільне Харків.
Пічки, які виготовляє волонтерський центр допомоги “Люботин SOS”. Олександр Золотарьов
З настанням осінніх холодів волонтерський центр допомоги "Люботин SOS" в Харківській області активізував роботу. Тут виготовляють пічки, окопні свічки, в’яжуть та шиють рукавиці й шкарпетки, щоб забезпечити військових на фронті всім необхідним у холодний період.
Чи вдається вчасно реагувати на потреби та забезпечувати теплими речами захисників, розповів керівник волонтерського центру допомоги "Люботин SOS" Олександр Золотарьов Українському Радіо Харкова.
"Люботин SOS" розпочав свою діяльність ще до повномасштабного вторгнення, розповідає Золотарьов. Каже, в середині 2022 року в них було до 110 волонтерів, нині — менше.
Керівник волонтерського центру допомоги Олександр Золотарьов. Олександр Золотарьов
За словами керівника центру, робота в "Люботин SOS" повністю волонтерська і безоплатна.
"Я завжди кажу, що волонтер — це на короткий проміжок часу. У мене є громадська організація "Рука довіри", а "Люботин SOS" — це організація, яка зареєстрована майже як хаб, тобто офіційно, але ми не збираємо на неї гроші. Це я роблю як військовий волонтер. Пройшов реєстрацію і мені простіше так. Я взагалі проти заробітної плати, бо це місток для якоїсь наживи", — каже Золотарьов.
Про виробничі підрозділи, які забезпечують військових пічками та теплими речами
В "Люботин SOS" нині сформовані два виробничі підрозділи, які зосередилися на різних напрямах роботи: "Залізо та молот" братів Гриньків і "Нитка та голка" Миколая Каракаптана, розповідає волонтер. Каже, в організації склався сталий графік, який допомагає вчасно виготовити та доставити необхідні речі на фронт.
Інструменти, які виготовляє виробничий підрозділ “Молот і залізо” в Люботині на Харківщині. Олександр Золотарьов
"Зима та холоди приходять раптово. Хлопцям ще треба його доставити, щоб у них уже все це було під руками. І тому свічки ми останніми відливаємо. Окопні свічки відливаємо десь у березні. В серпні вже починає вночі холодати, а іноді бувають заморозки, а у хлопців вони вже є в запасі", — говорить Золотарьов.
Від маленьких "Мух" до "Водограїв", зроблених з бойлерів на 100-120 літрів
"Люботин SOS" забезпечує військових на фронті пічками, якими вони можуть обігрітися, коли на вулиці стає холодно, розповідає Олександр Золотарьов. Каже, ще у Вінниці, де починали працювати на початку повномасштабного вторгнення, зробили близько 100 таких обігрівальних приладів, і ще 200-300 були виготовлені підрозділом "Залізо і молот" в Люботині на Харківщині.
Пічки, які створює виробничий підрозділ волонтерського центру допомоги “Люботин SOS” Олександр Золотарьов
Пічки від виробничого підрозділу “Залізо та молот”, що входить в склад волонтерського центру “Люботин SOS” Олександр Золотарьов
Пічка для військових від “Люботин SOS” Олександр Золотарьов
Пічка для фронту від “Люботин SOS” Олександр Золотарьов
Виготовлення пічки з бойлера Олександр Золотарьов
Процес виготовлення пічки у виробничому підрозділі “Залізо та молот” Олександр Золотарьов
Пічки для українських військових Олександр Золотарьов
Пічки для фронту від “Люботин SOS” Олександр Золотарьов
Пічка, зроблена виробничим підрозділом “Залізо і молот” Олександр Золотарьов
Маленька пічка від “Люботин SOS” Олександр Золотарьов
Бойлер для виготовлення пічки Олександр Золотарьов
За словами керівника організації, волонтери заздалегідь розпитують військових, які саме пічки потрібні на тому чи іншому напрямку, і з якими характеристиками.
"Бліндаж вузький. Ми пічку можемо зробити горизонтально чи вертикально за потреби. Вони бувають різні. Є маленька, ми її називаємо "Муха", тому що вона важить десь до трьох кіло, і її легко взяти з собою. Але є мінус — вона десь на двох-трьох воїнів, тому що маленька. Але ж в неї можна поставити окопну свічку, розігрітися", — розповідає волонтер.
Пічка, виготовлена виробничим підрозділом “Люботин SOS”. Олександр Золотарьов
За його словами, свічки теж розподіляються на різні категорії залежно від часу горіння та інших характеристик.
"Найдовше — це у нас 36 годин. Вона може безперервно горіти й не коптіти. А це велика перевага для цієї маленької пічки. Хлопці можуть, коли сиро або зимно, роздягнутися, повісити речі — і пічка горить постійно, і тепло. Вони повісили шкарпетки — підсохли, підсохла форма", — каже Золотарьов.
Робота над новою пічкою в підрозділі “Залізо і молот” в Люботині. Олександр Золотарьов
Пічки від "Люботин SOS" подарували Валерію Залужному та підрозділу "Kraken"
"Муха" — найменша пічка, говорить Олександр Золотарьов. Каже, "Люботин SOS" виготовляє різні за форматом обігрівальні прилади. Найбільший з них — пічка "Водограй", зроблена з бойлерів.
"Це вже 100-120 літрів. Вона вже годиться як для бліндажів, але ж не на самому нулі, або десь вже у квартирах", — розповідає Олександр Золотарьов.
Пічка, виготовлена виробничим підрозділом волонтерського центру допомоги “Люботин SOS”. Олександр Золотарьов
За його словами, "Водограй" спеціально зробили розбірним, щоб військовослужбовцям було легше його перевозити під час раптових переїздів. Також "Залізо і молот" виготовляють універсальні міні пічки — "Чайники", розповідає волонтер. Каже, одну з них подарували Валерію Залужному, а ще одну підрозділу — "Kraken".
"Чому чайник? Тому що навіть були пристрої, де розділяли місткості. Одна — гаряча вода, друга — для чаю. І хто хоче, там два краники, відкриваєш — там чай, там кава. Але ж це для стаціонарного розташування", — каже Золотарьов.
"Коли працюю, не знаю, який сьогодні день, тиждень"
Жінки-волонтери не тільки з Харківської області, а і з інших областей України, які взаємодіють з "Люботин SOS", шиють для воїнів речі, в'яжуть шкарпетки, а також рукавиці двох видів — з відкритими та закритими пальцями, говорить Золотарьов, а керівник "Нитки та голки" Миколай Каракаптан організував пошиття рукавиць в гаражах.
Марина Герасим’юк шиє речі для волонтерського центру допомоги “Люботин SOS”. Любоотин SOS/Facebook
"Йому пересилають різні старі шуби, дублянки. Саме в цей час він уже закінчує шити. Тому що поки літо, ми готуємо "сани" на зиму. У квартирі це робити неможливо, тому шиє в гаражах", — каже волонтер.
За його словами, "Люботин SOS" в холодний період допомагає забезпечити теплими речами до 30 підрозділів.
Подушки, пошиті київськими волонтерами для “Люботин SOS”. Любоотин SOS/Facebook
"Наш партнер — комітет медичної допомоги в Закарпатті з Ужгорода — підрахував, скільком підрозділам в такий суворий період ми допомагаємо разом. Вони порахували за мене. Вийшло десь в середньому 25-30", — говорить волонтер.
Коли працюю, не знаю, як інші волонтери, але я не знаю, який сьогодні день, тиждень чи тому подібне.
