За інформацією: Суспільне Харків.
Тренерка спортивної студії Тетяна Єрмашкевич. Суспільне Харків
Підземні школи й лікарні, спортзали в укриттях та бари у підвалах — нині це реальність Харкова через постійні російські удари по місту. Створення безпечних просторів стало життєвою необхідністю, адже лише з початку 2026 року станом на 24 лютого Росія атакувала місто, за даними мера Ігоря Терехова, понад 100 разів.
"У метро — зовсім інакше. Тут є сон"
Метрополітен з перших днів повномасштабної війни став прихистком для людей, які ховались від російських обстрілів.
Вхід на станцію метро в Харкові вночі, 5 лютого 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Навіть зараз, за чотири роки після початку вторгнення, харківка Олена Груділіна щодня близько 22:00 приходить ночувати в метро.
Дитина на станції метро “Спортивна” у Харкові, 2022 рік. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Вдома перебувати — це дуже важко. Немає сховища. Тільки дах над головою — і все. 24 квітня 2025 року чули, як летіла ракета (над будинком — ред.). Тварини мої зі мною були також в одній кімнаті. Ми полягали на підлозі. Дуже це страшно, а в метро — це зовсім по-іншому. Тут є сон", — каже Олена.
Пасажири метро у Харкові чекають на поїзди на станції “Палац спорту”, 31 січня 2026 року. Суспільне Харків/В’ячеслав Мавричев
За даними пресслужби харківської підземки, на частині станцій в спальних районах щодня ночують по десятку людей.
Навчання на станціях метро
У 2023 році у підземці почали облаштовувати шкільні класи.
Заняття у метрошколі, Харків, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Другий рік поспіль заняття в метрошколі відвідує третьокласниця Єлизавета Лакшинська.
Діти у метрошколі, Харків, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Тут дуже гарно, безпечно. Мені дуже тут подобається. Мені не подобається дистанційно вчитися, тому що в школі можна порозмовляти з друзями, побалакати", — каже школярка.
Єлизавета Лакшинська, учениця метрошколи. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Нині у Харкові під землею працює 21 осередок офлайн-навчання — крім метрошколи це спеціально збудовані підземні школи та протирадіаційні укриття старих шкіл, говорить директорка міського департаменту освіти Ольга Деменко. У них навчаються майже 20 тисяч дітей — тобто 40% від усіх школярів, які живуть у місті.
Ольга Деменко, директорка міського департаменту освіти. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Навчально-виховний процес поступово переміщується під землю, але нам прикро цим хвалитися, бо краще б цього не було ніколи. Краще б наші діти ніколи не знали, що означає вчитися під землею. Я вважаю, дуже серйозне питання — це соціалізація. Зараз попит надзвичайний", — пояснює Деменко.
Гімнастика та акробатика в укритті: "Іншого варіанту немає"
В одному з найбільш зруйнованих мікрорайонів Харкова — на Північній Салтівці — працює спортивна студія, яка стала єдиною на все місто, де діти можуть займатися гімнастикою та акробатикою: тут є укриття.
Пошкоджений ударами РФ будинок на Північній Салтівці, Харків, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Якби було все спокійно, однозначно це було б інше приміщення, але це такий район — і зараз іншого варіанту немає. Або ми тренуємося тут, спокійно, діти в спокійній обстановці, ми нікуди не бігаємо в укриття, або це туди-сюди — це теж не є добре тренування, тому з двох таких частин ми обираємо те, що менше шкодить", — розказує тренерка спортивної студії Тетяна Єрмашкевич.
Заняття з гімнастики в укритті на Північній Салтівці у Харкові, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоНашій студії 11 років, але на Північній Салтівці ми відкрилися першими під час війни. У нас тут є чирлідинг для дітей — це гімнастика з акробатикою. В цьому році ми відкрили цей, другий, простір, він для повітряної гімнастики. Є фітнес для дорослих та у нас ще є карате. Я не хочу вкладати в дітей таке розуміння, що ми такі нещасні, що нас бомблять. Мені здається, що в майбутньому вони мають бути на рівні з дітьми з усієї України, тому ми зі своєї сторони, як дорослі, зробили так, щоб їм було комфортно тренуватися.
Заняття з гімнастики в укритті на Північній Салтівці у Харкові, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Те, що ми розташовані трошки нижче за рівень землі, заспокоює гостей"
Бар "Схід" відкрився восени 2024 року, розказує співвласник Антон Мартиненко. Співробітники раніше працювали у різних місцях й пережили кілька влучань поряд зі своїми закладами, то коли відкривали новий заклад, місце обрали на цокольному поверсі.
Бар “Схід” працює у підвальному приміщенні, Харків, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"До цього ми працювали у відкритих місцях громадського харчування, і постійною проблемою були «прильоти», вибите скло. Небезпека для персоналу й гостей, тому відкритися саме у напівпідвальному приміщенні — це було перспективою для нашої безпеки", — говорить Мартиненко.
Бар “Схід” у Харкові, лютий 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоНаші гості помічають, що ми розташовані трошки нижче за рівень землі, і це заспокоює їх, бо вони перебувають в більш захищеному місці. Навіть багато перехожих під час тривог або під час обстрілів, під час якихось критичних ситуацій заходять до нас у приміщення. Ми не перериваємо нашу роботу. Як працювали, так і працюємо. Звісно, що це ментально тебе на деякий час пригнічує, але ми вже «стріляні зайці», мені здається, і не те щоб звикли, а нормально це сприймаємо, бо це — реалії нашого життя.
