За інформацією: Суспільне Харків.
Зруйноване приміщення в селі Студенок на Харківщині, квітень 2025 року. Вікторія Якименко
Яка ситуація з обстеженням сільськогосподарських земель на боєприпаси
В Студенокському старостаті з 2100 гектарів сільськогосподарських земель, що оброблялися до повномасштабного вторгнення, зараз обробляються лише близько 700 гектарів — менше ніж 50%, розповідає Сергій Кохан.
"І те, що обробляється, — це землі не сертифіковані. Це в будь-який момент може людина підірватися. Власник на свій страх і ризик, як-то кажуть, обробляє ці землі. Тому що багато випадків таких, коли навіть і сапери проходили, і умовно розміновано, але це такі речі, які можуть вибухнути", — розповідає Кохан.
Обгорілі дерева та зламана сільськогосподарська техніка в Студенку на Харківщині, квітень 2025 року. Вікторія Якименко
У громаді працює фермерське господарство "Аліна", яке, за словами старости, самотужки розмінувало близько 700 гектарів.
"Вони вже виїхали працювати, ми бачили засіяні поля. Також у нас є фермерське господарство «Світоч» мають тільки 24 га. У нас є підприємець Фоменко, який обробляє самотужки землю, перевірив землю, засіяв і обробляє. А основна частина земель потенційно замінована, забруднена. На жаль, розмінування с/г-земель не відбувається, — сказав Сергій Кохан.
Чи подаються фермери у старостаті на державну програму з розмінування
З квітня 2024 року діє державна програма з грошової компенсації фермерам, які розмінували сільськогосподарські землі. Держава компенсує 80% витрат за раніше розміновані власним коштом агроземлі. Сергій Кохан каже, що з цим у місцевих фермерів є проблеми.
"Це проблеми, щоб у фермерському господарстві не було заборгованості. У фермерських господарствах, коли розпочалося вторгнення у 2022 році, звісно, ніяких заборгованостей не мали. Були закуплені добрива, паливо і все інше. На складах залишалось багато продукції. Ми на лінії вогню були. Пів року велися активні бойові дії. Багато було знищеної техніки, і насіння, і посівної. Фактично все втратили фермери", — пояснює Сергій Кохан.
За його словами, для того, щоб отримати допомогу на розмінування треба відкрити рахунок, і банк перевіряє, щоб не було заборгованості.
Зелень, що вирощують фермери в Студенку на Харківщині, квітень 2025 рік. Вікторія Якименко/Вікторія Якименко
"Для цього треба взяти в податковій довідку або надати квитанцію, надати звітність, що немає боргів. Ці фермери потрапляють під оподаткування єдиним малим податковим навантаженням. І в нас є господарства, в яких все знищене і повилазили борги перед державою по 2-3 мільйони, в кого більше, в кого менше. І ти дивишся, або там в Києві не розуміють, що відбувається, або це навмисно робиться", — продовжує Сергій Кохан.
Як держава та міжнародні організації допомагають фермерам Студенокського старостату
Сергій Кохан розповідає, що місцеві господарства підтримують іноземні благодійники.
Зокрема проєкт Mercy Corps працює на території старостату вже другий рік поспіль і підтримує фермерів, які займаються тваринництвом або планують розвивати мініферми. Програма передбачає більшу грошову підтримку для розширення господарства, але висуває і більші умови до отримувачів, каже староста.
Свині на фермі у Студенку, квітень 2025 року. Вікторія Якименко/Вікторія Якименко
"У нас є молода родина, яка до повномасштабної війни займалися тваринництвом. До 2 вересня 2024 року виграли грант по Mercy Corps, одні з перших. Отримали допомогу, завезли поросят, свиноматок, обладнання, відремонтували сарай. Їм допомогли, сума — близько 3 тисяч доларів. Їм добре допомогли, але, на жаль, пожежа, і вона все зруйнувала", – розповів Сергій Кохан.
Розсада у Студенку на Харківщині, квітень 2025 рік. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Також є програма від FAO — Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН: це підтримка для жителів старостату, які займаються дрібним домашнім господарством. Організація надає ваучери на 300–400 доларів, які можна обміняти на інвентар, садовий інструмент або будматеріали.
Міжнародний Червоний Хрест також допоміг мешканцям старостату: купили близько 100 теплиць 3 на 10 метрів, каже Сергій Кохан.
Зелень в теплиці, Студенок, квітень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Фермери постраждали внаслідок пожежі у Студенку
За словами старости, у Студенку є фермерка, яка ще до повномасштабної війни тримала корів і свиней. Жінка теж отримала грант від Mercy Corps, але під час пожежі її сарай згорів разом із худобою. Фермерка подала заявку на новий грант.
"Mercy Corps пішли на зустріч, вона відновила цей сарай. Mercy Corps їй надали другий грант, і вона знову завезла поросят. У нас таких чотири родини", — говорить Сергій Кохан.
За його словами, пасічник Роман Цепок, який втратив господарство через пожежу також подав заявку на грант. Він виготовляв вулики, займався бджолами, медом, але все його обладнання згоріло. Mercy Corps допомогли чоловікові, він зміг купити нове обладнання.
"Якщо люди будуть забезпечені своєю городиною, своїм м'ясом, яйцем, то вони зможуть щось і продати. Наприклад, у 2022 році у Яремівці, яка була в окупації, завдяки домашньому господарству люди вижили, завдяки тому, що було у фермерів щось. І це доводить те, що на території, можливо, кожного старостинського округу, повинна бути своя якась пекарня, якась сироварня, тваринництво і таке інше", — зазначив Сергій Кохан.
Читати ще
Читати ще
Вдруге відновлюють господарства: як працюють фермери зі Студенка на Харківщині
