За інформацією: Суспільне Харків.
Активне використання водного транспорту на річці Сіверський Донець розмиває береги, що, зокрема, призводить до руйнувань гнізд ластівок. Суспільне Харків/Юлія Лодяна
З 24 червня 2022 року в Харківській області рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заборонена навігація водного транспорту і засобів для розваг на воді. Попри це, на відтинку Сіверського Донця, від Коробового Хутора до Змієва, влітку 2025 року повз берег могли пронестися, збурюючи хвилі, десяток моторок чи гідроциклів за годину зі звуком, схожим на "Шахед".
Такими спостереженнями із Суспільне Харків поділилася екоактивістка Ангеліна Климова, яка проводить літо у селі Гайдарах з 2015 року. За словами дівчини, ріка змінюється: транспортом поступово розмиваються береги, на яких гніздяться птахи, а через шум моторів та плями палива на воді місцеві жителі та туристи не можуть плавати чи відпочивати біля річки.
Чи фіксують зміни біологи та орнітологи, і хто має контролювати водний транспорт — у матеріалі Суспільне Харків.
"На наших очах руйнуються береги річки"
Дача Ангеліни Климової розташована за близько кілометра від берега Сіверського Донця у Гайдарах. Місцеві жителі та дачники, за її словами, помітили, що водного транспорту на річці побільшало за останні роки.
Ангеліна Климова каже, під час поїздок велосипедом по громаді вона бачить цю тенденцію на відтинку ріки від Коробового Хутора до Змієва.
За її словами, основною проблемою є нерегульованість моторок — ані швидкості, ані самого факту використання, та небезпеки з людей, пов'язані із цим.
На наших очах руйнуються береги річки. Просто видно, як з кожним місяцем сколюється поверхня і, ніби як видно зсуви.Для ріки природньо, що вона змінює свій напрямок, прорізає береги, але в даному випадку це (трапляється — ред.) через хвилі на постійній основі.
Гідроцикл їде річкою, Зміївські кручі. Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
Активність моторок здатна змінити берегову лінію, каже заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів Олександр Валуєв.
"При швидкому русі човни розмивають береги. Це призводить до підмивання дерев. Дерева падають у воду. Береги розмивають і річка від цього міліє, ну і взагалі руйнується берегова лінія", — розповів Валуєв.
Негативні наслідки на Сіверському Донці також проявляються у біологічному впливі — шкоді для організмів, що живуть у воді чи на березі, та викидах у воду з гідроциклів чи човнів, додав заступник начальника офісу водних ресурсів.
Кратери і розколи ґрунту, що утворилися внаслідок розмивання хвилями, національний парк “Гомільшанські ліси”, Харківська область, 2024 рік. Фото надав Геннадій Гончаров
Відпочивальник на гідроциклі, Сіверський Донець, Харківська область, літо 2025 року. Фото надала Ангеліна Климова
Великі хвилі від моторок, що розмивають береги, є неприродними для літа — в цей час вода має бути чистою та не каламутитися, говорить завідувач лабораторії екології водних організмів університету імені Каразіна Геннадій Гончаров. Протягом останніх 15 років науковець працює у районі Гомільшанського національного парку.
"Головна проблема — це коли спекотно і коли йдуть великі катери, які базуються або у Змієві, або приїжджають люди з лафетами. У той період, коли обмежений рівень води, особливо у районі Задонецького, де йде сильно меандроване річище — вузьке, багато поворотів. Внаслідок цього, майже всі катери, які проходять — тим більше великої потужності — утворюють хвилю дуже велику", — каже Гончаров.
Привозять човни морського класу, 75 і більше кінських сил, які в принципі заборонені на річках.
Катер їде повз пляж на річці в Харківській області, літо 2025 року. Ангеліна Климова
"Найближчим десятиріччям цілком можливо, що у нас ластівка зникне за таких умов"
Ангеліна Климова займається бьордвотчингом. З розмов із біологами, які стежать за ластівчиними гніздами на Донці почула, що на берегах, які прорізає хвилями, гніздиться один з видів ластівок — ластівка берегова.
Злеток ластівки берегової у гнізді, Сіверський Донець, Харківська область, літо 2025 року. Ангеліна Климова
Для гнізд ластівкам береговим потрібні високі урвисті стіни, лапками і дзьобом вони викопують нору завглибшки у метр — під такі вимоги підходять лише кар'єри і річкові береги, каже орнітологиня та науковиця з Каразінського університету Тетяна Атемасова.
"Ми (зі студентами — ред.) вели моніторинг кілька років від Задонецького мосту до Гайдар. Там річка зі звивинами, і на кожному повороті була колонія берегової ластівки, їх було 15-16. А десь у 2010 році ми пройшли, і тих колоній було вже дві. Ці береги були закриті оцими пластами ґрунту, що сповзли. Тобто, берег вимитий хвилями, там птахи перестали гніздитися", — каже Атемасова.
Ластівчині гнізда на березі Сіверського Донця, Харківська область, літо 2025 року. Фото надала Ангеліна Климова
Крім ластівки берегової, подібним чином будують собі гнізда рибалочки та бджолоїдки, каже орнітологиня.
Рибалочка блакитний. Юрий Мухин/Птахи України/Facebook
"Але це не все. У нас, крім них є птахи, які гніздяться на піщаних косах. Є такі місця, на Дінці, де намивається пісок і утворюється коса, і такий мікрозаповідник, бо з води туди мало хто лізе, а з берега ніхто не підійде. Там гніздяться кулики — набережник і пісочник малий, на піску вони в ямці складають яйця. І от уявіть: іде моторка, розводить хвилю і ота хвиля накриває все і яйця, і птахів, і все на світі. Тобто тут у нас ціла низка таких птахів, що вони опиняються в зоні ризику", — розповіла орнітологиня.
Пісочник великий. Marianna Pedashenko/Птахи України/Facebook
Орнітологи оновлюють природоохоронні статуси птахів у Європі щоп'ять років. Станом на 2021 рік, статус бджолоїдки є сприятливим, зазначає Тетяна Атемасова. Кулики, рибалочки та ластівки перебувають під вищим ризиком зникнення.
"Ластівки і кулики не можуть гніздитися в інших місцях. В європейському масштабі ластівка берегова зараз — вид, що знижує чисельність. Найближчим десятиріччям цілком можливо, що у нас ластівка взагалі зникне за таких умов, або перейде у статус зникаючої", — сказала науковиця.
Весняна повінь у Задонецькому й обміління: як впливають гідроцикли на Сіверський Донець
Перетини локацій, у випадку Зміївських круч чи Коробового Хутора на Сіверському Донці, — води й суходолу, є місцями концентрації найбільшої кількості живих організмів, розповів заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів Олександр Валуєв.
Гідроцикл їде річкою в Харківській області, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
"Мабуть, чули такий вислів, що річка — це артерія життя. Багато хто чув, але не зовсім розуміє, чому так говорять. Там, де протікає річка, концентрація живих організмів може бути в десятки разів більша, ніж в інших локаціях. У нас існують рідкісні види, вони стали рідкісними саме тому, що не змогли вживатися поряд з людиною. І, мабуть, важко знайти спосіб більше їм заважати існувати, ніж використати гідроцикл або моторний човен", — каже Валуєв.
Гідроцикл їде річкою в Харківській області, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
Влітку протягом останнього десятиріччя біологи спостерігають замулювання ділянок ріки, які в цей сезон мають лишатися протічними, зазначає Геннадій Гончаров.
Науковець роз'яснює, що коли транспорт проходить річкою на великій швидкості, то підіймає з дна мул. В умовах зниженого рівня води під час літа, і загалом водності річок — 70-80% від норми об'єму води, за даними Гончарова — регулярне замулювання призведе до повільнішої течії в окремих ділянках
"Утворення оцих мулових відкладень є головною проблемою від цього від цього транспорту. У (літній — ред.) сезон ці катери пройшли, береги розмили, цей мул весь осів. Сезон пройшов, катери не їздять, але мул нікуди не дівається. І зараз немає таких повнів навесні, які раніше були, які промивали ґрунт. Тоді ще в принципі це можна було цей мул змити", — розказав біолог.
Ряска на поверхні ріки, Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
"Можливо, коли буде багато снігу і повінь, то ця ділянка, куди роками мул відпадав і вона мілішала, просто не пропустить цю воду. І тоді буде вихід води на заплаву, повінь велика, і буде заливати села, те ж Задонецьке", — розповідає Геннадій Гончаров.
"Люди плавають, і тут просто надія — побачать їх чи не побачать"
Активізацію катерів, моторних човнів, водних лиж та гідроциклів на ділянці Сіверського Донця від Коробових хуторів до Змієва Ангеліна Климова спостерігає з 2024 року. У вихідні дні протягом години повз берег може пронестися десяток гідроциклів, каже місцева жителька.
Люди плавають, і тут просто надія — побачать їх чи не побачать. Видно, що іноді їздять неповнолітні по вигляду, ну, підлітки. Я бачила людей, які катаються не в окулярах, а в лижних масках. І питання, чи це допомагає їм це бачити просто перед собою щось.
Гідроцикл їде повз пляж на Сіверському Донці, Харківська область, літо 2025 року. Фото надала Ангеліна Климова
Ряска біля пляжу, Сіверський Донець, Харківська область, літо 2025 року. Фото надала Ангеліна Климова
Я припускаю, що це доступний локальний туризм, і він покращується. Умовно, Коробів Хутір має попит у Харкові, як і Безлюдівка, Журавлівка — місця відпочинку до яких можна дістатися, не виїжджаючи дуже далеко, не їздячи за кордон або в інші регіони України. І тут немає обмежень.
Що каже про водний туризм на Сіверському Донці місцева влада та хто має його контролювати
2 серпня на озері у Безлюдівці гідроцикл наїхав на надувний матрац, на якому відпочивала 32-річна жінка. Її з тяжкими травмами доправили до лікарні, де за шість днів вона померла. Подія порушила у суспільстві питання безпечного використання техніки для розваг на воді та дотримання правил, передбачених законодавством.
Гідроцикл їде річкою в Харківській області, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік
Місцева адміністрація, на території якої розташований водний об'єкт, може видавати відповідні дозволи, зазначає юрист, але з обов'язковим узгодженням з ДСНС, розповідав в етері Українського Радіо Харкова адвокат Роман Чумак.
Разом із цим, за рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 24 червня 2022 року і до завершення воєнного стану діє заборона, зокрема, на навігацію суден, водних мотоциклів і засобів розваг на воді у Харківській області.
Згідно з протоколом, місцева влада мала проінформувати жителів про цю заборону, а головне управління Нацполіції та управління Держагентства меліорації та рибного господарства у Харківській області — контролювати виконання.
Суспільне Харків звернулося до обох установ по інформацію про порушників заборони та їхню кількість.
З рибпатруля відповіли, що не мають повноважень контролювати дотримання заборони руху водного транспорту і направили до поліції. Також у відповіді зазначили, що у 2025 році проводили профілактичні рейди з поліцією та охороною "Гомільшанських лісів" щодо дотримання заборони навігації.
Відповіді від поліції станом на 11 вересня Суспільне не отримало.
Гідроцикл і відпочивальниця на Сіверському Донці, Харківська область, літо 2025 року. Фото надала Ангеліна Климова
Зміївська міська рада не має інформації щодо того, чи збільшилася кількість туристів — і, відповідно, орендарів катерів чи засобів для розваг — у громаді за 2024-2025 роки, сказала Суспільне Харків телефоном заступниця Зміївського міського голови Тетяна Тімофєєва.
"Я вважаю, що можливо лише звернутися безпосередньо до тих, хто в нас зареєстровані як об'єкти туристичної інфраструктури, чи платять вони податки. У нас є декілька закладів, які належать до туристичної інфраструктури", — сказала Тімофєєва.
Додатково Суспільне Харків надсилало до міської ради запит із питаннями, чи фіксує влада зростання туристичного потоку у 2024-2025 роках та чи веде облік кількості та видів водного транспорту у межах громади. В міськраді відповіли, що не є розпорядниками запитуваної інформації.
