Новини Харкова

“Для одних свято, а для інших — горе”: як війна змінила різдвяні традиції жителів Харкова

За інформацією: Суспільне Харків.

Восьмеро подруг колядували у центрі Харкова, щоб зібрати гроші на дрони, 24 грудня 2024 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Ми святкували так, як і з самого початку — 7 січня. 25 — якось ні. Незвично, наші бабусі, наші батьки — вони святкували завжди 7 січня. Поки війна, ми не святкуємо так, як раніше святкували — носили вечерю з дітворою, зараз — ні. Ми в сімейному колі. Людмила Шапошникжителька Харкова

Раніше було — святкували Різдво, всі збиралися за родинним столом. Всі були живі-здорові. Тепер яке для мене свято? У мене син загинув. Для одних свято, а для інших — горе. Я з Куп’янського району, ми були вимушені пороз’їжджатися. Галина Діденкопереселенка

Ялинка на бульварі Юр’єва у Харкові, 4 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Марія Солодовнік

Цьогоріч я, мабуть, і 25 грудня буду відзначати цей день разом з людьми, які поважають це свято, але з родиною — 7 січня. Раніше ми з сестрою виходили на вулицю, кидали чоботи — хто заміж вийде. У дзеркало дивилися, на воду. Людмила Романовичмісцева жителька

Для нас традиції залежать від дитини — дитина ходить до школи, все змінилося, і ми підлаштовуємося під дитину. Змінився День Миколая — ми тепер даруємо 6 грудня, а не 19, як завжди. І Різдво ми двічі святкуємо зараз. Аліна Краснахарків’янка

Колядниці на вулицях Харкова, 24 грудня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко

Святковий настрій є, аякже. Свято ж. Ті традиції, що були, вони підтримуються і зараз. Дітки ходять колядувати, щедрують. Раніше більше діти ходили якось — святкувалося це більше. А зараз у такому стані… Трішки менше цього всього. Віра Тарасенкомісцева жителька

Для мене змінилася, по-перше, дата, а, по-друге, нарешті спробувала пампухи на Галичині, і тепер знайома з такою традицією теж, бо у Харкові ніколи з таким не стикалася. Олена Рябкожителька Харкова

Традиції в моїй душі не змінювалися ніколи. Зараз у мене два Різдва: і 25 грудня, і 7 січня. Бо сьоме — це дитинство. А зараз — народження Сонця. Варимо кутю і сідаємо за святковий стіл. І мріємо про краще. Ірина Клименкохарків’янка

Shares: