За інформацією: Суспільне Харків.
Олег Старченко на своїй пасіці у Чугуєві, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Олена Старченко
Ще з причин — теплі зими. Зимою бджола спить, вона у сонному стані, а коли тепло, вона більш активна і клуб на рамках розповзається. Ще різкі температурні коливання, буває тепло — +10, а наступного дня — -10, бджола не встигає згрупуватися.
Бджоли на пасіці Олега Старченка, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Олена Старченко
"Весна для пасічника важкувата, починається вона у лютому і ми починаємо годувати бджолу і давати їй комфортні умови для розвитку, і чекаємо природу. Цьогоріч, коли тільки все починало квітнути — черешні, абрикоси, у нас тут багато садів — три доби підряд температура вночі була до -6. Це була катастрофа, вранці ми вийшли не було жодної квітки, усе листя попадало", — розповідає пасічник.
Пасічник з Чугуєва Олег Старченко на своїй пасіці, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Олена Старченко
Після морозу акація замерзла, не було меду. Потім було три тижні холодні, бджола сиділа у вуликах і не літала, розвитку не було ніякого. Розквітли квіти, і вони почали рухатися і прийшла спека, і воно все згоріло. Два тижні тому почав тільки квітнути сонях.
Олег Старченко каже, що через це меду у 2025 році буде менше.
Бджоли на пасіці Олега Старченка, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Олена Старченко
Економіст Дмитро Шиян говорить, що через зменшення обсягів збирання меду його ціна цього року зросла на 25%.
Головна культура, з якої збирають мед на Харківщині, — соняшник, говорить економіст Дмитро Шиян. За його словами, медозбір із соняшника почнеться у серпні.
"Невдалий початок для бджолярів цього сезону. Відсутність меду з акації — взагалі майже у харківському регіоні не було. Липовий мед, плодово-ягідний мед також в маленьких кількостях", — говорить економіст.
У нас цілі зони, де було розвинене бджільництво опинилися в окупації, і також суттєво постраждали. Ця галузь зазнала значних втрат у харківському регіоні.
Пасічник Дмитро з Харківщини працює на своїй відновленій пасіці. Mercy Corps
Віцепрезидент Спілки пасічників України Денис Солдатов каже, що в минулі роки мед качали по три-чотири рази, а в цьому році — тільки один раз. За його словами, це пов'язано з погодними умовами та з тим, що під час війни бджоли страждають від забруднення вибуховими речовинами, порохами, що впливає і на якість меду, і на роботу бджіл.
"Підтвердилися найпесимістичніші сценарії весни та літа. З цього року меду значно менше. Більшість пасічників, яких я знаю, жаліються на те, що менше в цьому році. Особливо це стосується перших медів, які найбільш ціновані. І посприяли цьому не тільки війна, але і погодні умови", — каже Солдатов.
В цьому році аномальна погода була, дуже теплий березень, потім дуже холодний квітень. І потім стрімко в травні все заквітло одночасно і так само дуже швидко відцвіли наші медодаї. Бджоли не встигли зреагувати, а може пасічники не встигли, тому ми не отримали достатньої кількості саме перших медів. Але мед люди все ж таки зібрали, він існує, він якісний, але на нього дуже високий попит.
За словами віцепрезидента Спілки пасічників, до кінця серпня і початку вересня буде вже зрозуміло, скільки Україна має меду, і як це вплине на ціни.
"Я знаю людей, які в прифронтових територіях продають мед навіть дешевше, ніж минулого року. Ціна має досить широкий діапазон. Найменша це 120-150 грн за літр, а найбільша це майже 400 грн за літр", — розповідає Солдатов.
