За інформацією: Суспільне Харків.
Великодня служба у храмі ПЦУ в Харкові. Великодня служба у храмі Іоана Богослова Православної церкви України. Харків, 16 квітня, 2023 рік. Фото: Суспільне Харків
"Такої норми в законі немає і не може бути. Теза, поширена в різних медіа про те, що термін для добровільного виходу громад з УПЦ збігла 20 травня, є некоректною. Якщо говорити про православні громади, процес переходу почався після утворення Православної церкви України, отримання Томоса. Тоді була перша найпотужніша хвиля. Зараз цей процес уповільнився з різних причин", — каже В'ячеслав Горшков.
За його словами, закон лише вимагає усунути зв’язок із забороненою Російською православною церквою, якщо його виявлять. Для цього ініціювали проведення відповідного дослідження, про яке оголосили 17 травня, а розпочалося воно 20 травня.
"У нас була сформована дослідницька група. Це не є релігійною експертизою. Це названо дослідженням. Дослідницька група складається з працівників нашої служби. Ми маємо перевірити ту чи іншу релігійну організацію на предмет наявності чи відсутності ознак афілійованості із забороненою релігійною організацією. У "Законі про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" прописані чіткі сім ознак. Серед них, наприклад, офіційне перебування у структурах забороненої релігійної організації", — зазначив начальник відділу.
Церква у Козіївці, Харківська область, серпень 2024 року. Суспільне Харків/Лариса Говина
За його словами, в Україні нині заборонена тільки Російська православна церква.
"В законі є підстава для заборони релігійної організації — коли вона неодноразово використовується для пропаганди "руського міра". З 20 травня ми почали дослідження Київської митрополії Української православної церкви на предмет виявлення чи невиявлення ознак афілійованості з забороненою релігійною організацією", — каже В'ячеслав Горшков.
За словами начальника відділу, держслужба на власний розсуд може планувати, кого досліджувати з урахуванням ієрархічної структури релігійного об'єднання. Дослідницька група вважає, що є сенс починати дослідження не з низу, а з верху ієрархії.
Харківський храм. Храм Священомученика Олександра у Харкові. 14 квітня 2023 року. Ірина Гнатюк/Суспільне Харків
"Ми маємо цій організації направити припис про те, щоб вони ці ознаки усунули. Термін виконання припису в разі потреби може бути понад місяць. Якщо релігійна організація ухвалює рішення, яке виконує припис, то в цьому питанні ставиться крапка і держава не матиме до неї жодних претензій. Якщо не виконає — то наша служба звертатиметься до суду, котрий може ухвалити рішення, наприклад, про припинення такої юридичної особи", — каже Горшков.
Варто зрозуміти, що держава не бореться з якоюсь конкретною церквою. Держава бореться за те, щоб не було в Україні жодних можливостей для впливу забороненої релігійної організації, щоб російські наративи не могли поширюватися через мережу українських релігійних організацій.
8 липня ДЕСС повідомили, що виявили ознаки афілійованості Київської митрополії Української православної церкви з РПЦ.
"Зараз готується припис до КМ УПЦ з пропозицією усунути виявлені ознаки. Коли КМ УПЦ його отримає, вона матиме 30 днів на виконання. Якщо цього буде замало, термін можна буде продовжити ще на 60 днів. Якщо припис буде виконано, і це підтримує вся УПЦ, то питань до них з боку Держави не буде", — прокоментував В'ячеслав Горшков.
За його словами, якщо ознаки афіліації не усунуть, то КМ УПЦ буде визнана афілійованою з РПЦ. В такому разі від ДЕСС буде відповідний позив до суду про припинення цієї юридичної особи.
"А далі будемо дивитись на реакцію інших юросіб (зокрема, Харківська єпархія УПЦ — ред.), які входять до УПЦ", — каже Горшков.
Представник Української православної церкви про перехід до ПЦУ та службу на фронті
У розмові з Українським Радіо Харкова секретар Харківської єпархії Української православної церкви (колишнього Московського Патріархату) Михайло Кіт, сказав, що роз'яснень чи приписів щодо виходу з УПЦ не отримували.
"Поки що нас ніхто не питає і ніхто не заважає, стараємося з обох сторін зберігати мир і порозуміння. Це дуже важливе питання для життя церкви й для кожного християнина в Україні. Але, я думаю, що навіть ті, хто стоїть на сторожі виконання цього закону, самі не знають, з чого починати й що робити. Кожна парафія є юридичною особою. Треба розмовляти з кожною парафією. Ніхто до харківських парафій не виходив ні з питаннями, ні пропозиціями, або пересторогами чи заборонами", — каже Михайло Кіт.
Різдвяне богослужіння в церкві на Харківщині. У Богодухові вперше відправили різдвяне богослужіння 25 грудня. Фото: Ірина Гнатюк/Суспільне Харків
За його словами, на Харківщині близько 300 зареєстрованих релігійних громад, що входять до складу Української православної церкви. Скільки з них в окупації, йому точно невідомо. Кіт каже, що пошкоджені через бойові дії десятки церков по єпархії, а по області — близько 100. Священнослужителі УПЦ перебувають на фронті попри заборону, каже секретар.
"Хоча нам, на жаль, заборонено брати участь у всіх подібних акціях, але в нас є священники, які на передовій, які обслуговують поранених. Була вказівка, що священників УПЦ не приймати капеланами на фронт. Думаю, це по всій Україні таке розпорядження. На жаль, нам багато чого не дозволено, хоча ми готові брати найактивнішу участь, наші сини та онуки воюють, ми приймаємо це, як наш біль, розуміємо, що це війна на нашій землі", — каже Михайло Кіт.
Чому ПЦУ вважає УПЦ частиною московського патріархату
Секретар Харківської єпархії Православної церкви України отець Дмитро Шаповалов зазначив, що з церковного погляду Українська православна церква досі є частиною Московського патріархату, як це було до повномасштабного вторгнення.
Храм в Харкові. Храм Іоана Богослова. Фото: Суспільне Харків
"Немає жодних підстав вважати, що УПЦ не є частиною Московського патріархату. Є первні озвучені речі про унезалежнення, про можливість непоминання патріарха Кирила на богослужіннях, але головних речей, тобто оголошення про те, що УПЦ є автокефальною, що вона відокремлена від Московського патріархату, і якихось звернень до інших помісних церков, які могли б підтвердити цей статус, звернення до Патріарха Варфоломія як першого архієрея серед православних ієрархів світу з проханням про визначення статусу УПЦ немає. Тобто як це було до війни частиною Московського патріархату, так воно лишається досі, тільки додалося риторики про те, що УПЦ є нібито незалежною структурою, хоча канонічно це абсолютно не так", — каже Дмитро Шаповалов.
За його словами, динаміка переходу з УПЦ до ПЦУ від часу Об'єднавчого собору, від часу створення Православної церкви України є, але вона неоднорідна.
"Динаміка різна, то більш інтенсивна, масова, то сповільнюється. Звісно ж, початок війни, коли очевидною стала загроза з боку Росії, вплинув певним чином, у різних регіонах по-різному. У нашому регіоні якихось дуже великих зрушень поки що немає. За час повномасштабної війни додалося в достатньо скромних межах, це одиничні випадки. І це суто в області. Міський храм жоден не перейшов до ПЦУ. В Харкові всього п’ять храмів ПЦУ", — каже Дмитро Шаповалов.
Храм Іоана Богослова в Харкові. Храм святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. 12 квітня 2023 року. Фото: Ірина Гнатюк/Суспільне Харків
Секретар Харківської єпархії вважає, що держава толерує присутність структур Московського патріархату в українській церкві.
"Вже триває четвертий рік повномасштабної війни, і досі це питання ми обговорюємо. Це питання до держави, до тих органів, які опікуються безпекою держави, наскільки ці структури є небезпечними чи безпечними для існування української держави", — каже представник УПЦ.
За його словами, є комплекс причин, через які мало громад виходять з УПЦ. Серед яких — інтерес РФ.
"Не готовий сказати, що це прямо агентура, але УПЦ — це одна з небагатьох проросійських структур, які достатньо збереглися в Україні, на відміну від багатьох партій чи культурних організацій. Звісно ж, інтерес Москви в цьому існуванні є і ми це бачимо час від часу із заяв керівництва Росії", — каже Дмитро Шаповалов.
Це питання навіть є питанням мирних переговорів, щоб Україна припинила, як вони кажуть там, гоніння на православну церкву. Мається на увазі, припинила якісь розслідування діяльності Московського патріархату в Україні.
За його словами, питання переходів не є зараз першочерговим, тому що переводити людей з УПЦ до ПЦУ силою — це недовговічно, на такому рішенні не можна будувати майбутнє.
