За інформацією: Суспільне Харків.
Єлизавета Сидьорко на змаганнях у Тільбурзі, 16 січня 2026 року. Getty Images/Marcel ter Bals
21-річна спортсменка з Харківщини Єлизавета Сидьорко стане прапороносицею збірної України на церемонії відкриття Олімпіади-2026, яка відбудеться 6 лютого. Цьогоріч спортсменка — єдина представниця України на змаганнях із шорт-трекуЗмагання з бігу на ковзанах на хокейному майданчику. На відміну від бігу на ковзанах на великих ковзанках, де спортсмени виходять на дистанцію парами, в шорт-треку одночасно стартують кілька ковзанярів.
Про підготовку до своїх перших Олімпійських ігор та місію прапороносиці Єлизавета Сидьорко розказала Суспільне Харків.
"Не сподівалася на те, що мені буде доручено таку можливість"
Про те, що їй доручили нести прапор на відкритті Олімпіади-2026, Єлизавета Сидьорко дізналася на тренуванні.
"Тренер мене покликав і сказав, що йому зателефонували з Національного олімпійського комітету та запропонували мою кандидатуру як прапороносиці — він сказав, що одразу узгодив її, тому що я стовідсотково б погодилася", — розказує спортсменка.
Єлизавета Сидьорко. Yelyzaveta Sydorko/FacebookЯ була дуже вражена, тому що не сподівалася на те, що мені буде доручено таку можливість, таке завдання. Шорт-трек в Україні — не дуже популярний вид спорту, і якщо порівнювати з іншими українськими спортсменами, наприклад, біатлоністами або лижниками — вони є більш титулованими, ніж я. Я була здивована, бо ми не дуже популярні в Україні — а тут така можливість стати прапороносицею.
Єлизавета Сидьорко розказує, що спершу повідомила новину мамі, а згодом — батькові, який нині перебуває на фронті.
Єлизавета Сидьорко. yelyzavetasydorko/Instagram
"Батько мене ще напередодні питав, коли ще нічого не було відомо, чи можливо, що я буду нести прапор. Я кажу: "Та мабуть, ні. Там є інші спортсмени, які мають більше нагород, більш популярні в Україні". Він був теж дуже вражений. Дуже мною пишався. Він сказав, що спробує доєднатися до церемонії відкриття, спробувати там дивитися. Сказав, що будуть дивитися всім батальйоном й буде казати: "О, це моя донька", — розповідає спортсменка.
Єлизавета Сидьорко на змаганнях у Мілані, 14 лютого 2025 року. Getty Images/Andre Weening
"Як "Формула-1", тільки на ковзанах": де нині тренуються українські шорт-трекісти
Єлизавета Сидьорко — єдина представниця України у змаганнях із шорт-треку на цьогорічній Олімпіаді.
Коли ти кажеш, що займаєшся шорт-треком, то перше питання: "Що це?". Для мене дуже важливо, щоб цей спорт продовжував розвиватися в Україні. Він є видовищним, як "Формула-1", тільки на ковзанах — це для мене таке порівняння. Він завжди цікавий, тому що непередбачуваний. Ти ніколи не можеш очікувати від того чи іншого спортсмена, що він зробить, як минуть змагання, ти ніколи не знаєш, хто переможе. Ти можеш знати, хто є сильним, але як складеться доля — ніхто не може передбачити.
Єлизавета Сидьорко на змаганнях у Дрездені, 27 січня 2023 року. Getty Images/Christian Kaspar-Bartke
Умови для розвитку шорт-треку в Україні нині обмежені, каже Єлизавета Сидьорко. Для тренувань необхідна повністю функціональна льодова арена, тому більша частина збірної, за словами спортсменки, займається в Польщі. В Києві тренуються діти, додає Сидьорко.
Спортсменки на змаганнях із шорт-треку в Роттердамі, 16 березня 2024 року. Getty Images/Dean Mouhtaropoulos
"У Києві залишилися лише діти, які можуть кататися в тих умовах, тому що вони не розвивають таку швидкість, як ми. Для дітей це менш небезпечно в плані вправ: навіть якщо лід буде поганий, вони можуть робити якісь перші кроки. Для них — нормальні умови. Але якщо ми хочемо прогресувати, то цього не вистачає", — розповідає спортсменка.
Єлизавета Сидьорко на змаганнях у Монреалі, 10 жовтня 2025 року. Getty Images/Sarah Stier
Єлизавета Сидьорко майже чотири роки готувалася до змагань у Польщі. За її словами, тренуватися в Харкові нині небезпечно, а також немає необхідних просторів.
"У Харкові була зруйнована одна ковзанка на Палаці спорту. Салтівська ковзанка була теж частково зруйнована. Там зараз ніхто не тренується, тому що поруч немає бомбосховища. Там небезпечно, бо Харків — прикордонне місто", — каже Сидьорко.
"Подвійний привід пишатися своєю країною"
Єлизавета Сидьорко розказує, що в аеропорту Мілана спортсменів зустріли українці, які живуть у місті та на його околицях. Згодом українська делегація заселилася в олімпійське селище.
"Моя кімната мені подобається. Я живу сама. Враження від олімпійського селища — супер. Тим більше це мої перші Олімпійські ігри. Я в захваті від того, що перебуваю на них", — розказує спортсменка.
Єлизавета Сидьорко на змаганнях у Пекіні, 15 березня 2025 року. Getty Images/Andre WeeningДля мене це велика честь. Я дуже пишаюся собою. Я пишаюся тим, що я змогла кваліфікуватися на ці Олімпійські ігри, маю можливість зараз виступати на них і вже можу нести прапор на відкритті таких великих змагань. Ми показуємо, що Україна продовжує жити й має чудових спортсменів, які можуть змагатися на високому рівні та гідно представляти свою країну. Якщо я учасниця Олімпійських ігор, ще й прапороносиця — для мене це подвійний привід пишатися своєю країною.
