За інформацією: Суспільне Харків.
Будинок на вулиці Сумській, пошкоджений внаслідок вибухів 2 січня у Харкові, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Внаслідок вибухів були пошкоджені понад 30 будівель. Більшість із них, каже архітектор Віктор Дворніков, є пам’ятками архітектури, решта — цінна історична забудова.
Це історичний район, сформований забудовою 1920-1930 років XX століття. Переважно, це будівлі в стилі «конструктивізм» Віктор Дворніков
"Одні з найсерйозніших наслідків, які ми маємо за останні роки, тому що до цього локальні удари, вони не призводили до таких серйозних пошкоджень. На сьогодні маємо тут 17 об’єктів, які постраждали — це об’єкти культурної спадщини. Маємо повне уявлення, як район існував 100 років тому. І в цьому є цінність цих об’єктів, тобто, це дійсно, класний історичний квартал, який побудований у стилі конструктивізму. В Україні таких більше немає", — пояснює архітектор.
Пошкоджений будинок на вулиці Мироносицькій у Харкові внаслідок вибухів 2 січня. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Пошкоджений будинок на вулиці Мироносицькій у Харкові внаслідок вибухів 2 січня, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Пошкоджений будинок на вулиці Мироносицькій у Харкові внаслідок вибухів 2 січня, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія ЯкименкоВибухи були такої сили, що спричинили структурні пошкодження. Найбільше постраждав будинок по Мироносицькій, 91, який, на жаль, вже має друге серйозне пошкодження. У 2023 році у нього прилітала ракета С-300.
Серед частково зруйнованих й будівля по вулиці Сумській, що є пам’яткою архітектури місцевого значення. Він збудований на початку минулого сторіччя, поєднує елементи модерну та конструктивізму.
Будинок на вулиці Сумській, пошкоджений внаслідок вибухів 2 січня у Харкові, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Будинок на вулиці Сумській, пошкоджений внаслідок вибухів 2 січня у Харкові, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Ми бачимо з боку двору, де був епіцентр вибуху, фактично був зірваний дах. Це не просто що покриття знесло, а це означає, що всі місця кріплень і всі конструкції, які на горищі, вони серйозно постраждали й потребують не просто там щось підмазати, а дійсно конструктивного аналізу, проєкту — і потім вже реставраційних робіт", — каже Віктор Дворніков.
На першому поверсі є табличка, що там жив Остап Вишня, у цьому будинку. Тобто окремо є цінність архітектури, а є ще цінність історії.
Остап Вишня з 1926 по 1930 роки жив у будинку, який зазнав пошкоджень внаслідок вибухів у Харкові 2 січня, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Якою буде подальша доля цих будівель, визначить спеціальна комісія міської ради — нині обстеження тривають. Дворніков говорить, цей район — Нагірний — є важливою частиною історичного центру Харкова.
Я наполягаю на тому, що фонова історична забудова має таку ж цінність, як і якісь знакові об'єкти, тому що вони формують історичне середовище. Їх цінність в тому, що у нас в Харкові є фактично такий ареал історичний, який дійшов до наших днів без істотних перебудов. Зрозуміло, що власники квартир на власний розсуд добудовують ці «цар-балкони», чи ще щось, але загалом, ми сьогодні маємо повне уявлення, як район існував 100 років тому. І в цьому є цінність цих об’єктів, тобто, це дійсно, класний історичний квартал, який побудований у стилі конструктивізму. В Україні таких більше немає.
Будинок на вулиці Сумській, пошкоджений внаслідок вибухів 2 січня у Харкові, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Та війна, яка відбувається, вона йде за нашу державність, за нашу неповторність, за нашу особливість. Збереження міського середовища є дуже важливою місією для нас сьогодні. Кожен з цих об’єктів, він є тим фрагментом історії, який ми маємо зберігати", — говорить Дворніков.
Будинки у центрі Харкова, пошкоджені вибухами 2 січня, 15 січня 2026 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За його даними, в межах ініціативи Всеукраїнської моніторингової платформи пошкоджених об’єктів культурної спадщини на Харківщині архітектори обстежили вже 900 будівель — частина з них потрапляла під російські удари двічі й більше разів.
За даними пресслужби обласної прокуратури, 2 січня росіяни завдали удару по Харкову ракетами. Того дня, як повідомляв міський голова Ігор Терехов, загинули семеро людей, 38 — дістали поранень.
