За інформацією: Суспільне Харків.
Харківська область. Суспільне Харків
До 25 грудня громади Харківської області мали прийняти бюджети на 2026 рік.
Про це у розмові з Українським Радіо Харкова розповіла керівниця регіонального офісу програми U-LEAD з Європою в Харківській області, кандидатка наук з держуправління Марина Гончаренко.
На що громади планують витрачати кошти та як держава підтримає громади регіону, читайте у матеріалі Суспільне Харків.
Пріоритетні напрямки видатків у громадах Харківщини
Стосовно пріоритетності закладених коштів, оскільки до самої сесії можна спостерігати за тим, що пропонують місцеві депутати, як на комісіях опрацьовували, підходили до ухвалення бюджету. Що можете сказати, наскільки пріоритетність звична наприкінці 2025 року у порівнянні з попередніми періодами?
Варто підкреслити, всі це знають, що майже чотири роки йде (повномасштабна — ред.) війна, тому порівняно з попередніми бюджетними періодами особливих змін не спостерігається.
12 грудня регіональний офіс U-LEAD з Європою проводив зустріч голів саме з питань прийняття бюджетів, і деякі громади ділилися своїм досвідом, що вони планують на наступний рік. Звичайно, є повноваження, які передбачені законом про місцеве самоврядування, є розподіл повноважень в бюджетному кодексі. Якщо брати по питомій вазі, то, як і до війни, в громадах основним напрямком видатків є освіта.
Разом з тим, представники громад підкреслювали, що вони приділяють увагу підтримці Сил оборони. Зокрема, вони закладають у своїх бюджетах фінансовий ресурс для фінансування місцевих програм, підтримки сил територіальної оборони.
Пряму підтримку військовим частинам вони не можуть відразу закладати в бюджеті, бо для цього треба мати запит від військової частини, і це вже робиться в процесі виконання бюджету. Безумовно, це соціальні пріоритети: житлово-комунальне господарство, благоустрій, але освіта і підтримка Сил оборони все ж таки залишаються основними пріоритетами.
Керівниця регіонального офісу програми “U-LEAD з Європою” Марина Гончаренко. Марина Гончаренко
Чи змінилося щось щодо джерел надходжень? Ми знаємо, що переважно це податки на доходи фізичних осіб, але, можливо, якісь ще статті підтягнули громади, і хтось може похвалитися або демонструє те, що почали отримувати кошти з інших джерел?
Річ у тому, що при плануванні бюджету на наступний рік громади дуже обережні. Якщо ми говоримо про надходження, то ніяких кардинально нових немає, тому що є податковий кодекс України, який встановлює види надходжень.
Зазвичай залишається ПДФО основним надходженням громади, також місцеві податки, зокрема, плата за землю – це єдиний податок.
Але ж ви знаєте, що громади нашої області дуже диференційовані, вони в різних умовах. Тому громади, які розташовані в зоні бойових дій, наближені до кордону і деокуповані, їм важко знайти якісь нові власні надходження, тому що і бізнес релокувався, і населення зменшилося.
Тому ПДФО, а також місцеві податки, єдиний податок, плата за землю, податок на нерухоме майно залишаються основними, але в громадах, які є в зоні активних бойових дій, там, як правило, все це покрито пільгами, місцеві податки й збори.
Тому при плануванні громади дуже обережні, вже потім, коли почнеться виконання бюджету, вони будуть бачити реальні надходження, будуть вносити зміни до бюджету, збільшувати видатки, будуть бачити реальну можливість, але дуже виважено підходять.
Підтримка громад Харківщини від держави
Які вливання державного бюджету на наступний рік ми очікуємо?
Перш ніж говорити про так звані вливання або бюджетні трансферти, які надходять з державного бюджету до місцевих, я б хотіла назвати декілька цифр, щоб ми розуміли, в яких умовах зараз існує державний бюджет. І все ж таки ми маємо розуміти, що безпека й оборона залишаються абсолютним пріоритетом державного бюджету.
При наявності доходів 2,8 трлн грн майже всі доходи, які збираються в державі, направляються на фінансування безпеки й оборони. Все інше — соціальна сфера, освіта, в тому числі й підтримка розвитку регіонів – фінансується коштом підтримки наших міжнародних партнерів. Це така підводка до того, що ми не можемо очікувати дуже великої підтримки від держави.
Гроші гривні. Getty Images
Разом з тим слід зазначити, ця підтримка є, і перш за все це дотації. У нас залишається горизонтальне вирівнювання по податку з доходів фізичних осіб. Тобто порівнюються громади, наскільки у них ПДФО на одного жителя співвідноситься з середнім по країні. Основним міжбюджетним трансфертом є дотації, це нецільові трансферти, які йдуть на вирівнювання податкоспроможності, можливостей громад виконувати свої певні свої.
Це базова і реверсна дотація, реверсна – це коли громади віддають свої кошти, тому що вони мають високий рівень ПДФО на жителя, в нашій області дві громади мають реверс – це Наталинська і Донецька. Всі інші мають базову дотацію, всього по країні понад 30 мільярдів такої дотації, яка стосується абсолютно всіх громад. Але в нас є спеціальні додаткові дотації, які стосуються саме тих громад, що постраждали від війни.
Багатоповерхівка у Куп’янську. Хартія
Цьогоріч з'явилася нова окрема дотація, яка йде на цілеспрямовану підтримку територій, які постраждали від війни або перебувають у зоні підвищених ризиків. Якщо бути точними, то це громади, які розташовані в зоні активних або можливих бойових дій.
Для цих громад розрахований спеціальний трансферт – це 5% від прогнозу ПДФО, і цей трансферт йде саме на ті громади, які є в першому розділі офіційного переліку наказу Мінрозвитку №376. Тобто, ті, які розташовані в зоні активних або можливих бойових дій.
Якщо говорити про нашу область, то ця дотація у нас розрахована для всіх громад, крім громад Берестинського району, якого немає в цьому переліку. Тобто, можливість бойових дій для цього району завершена.
Всього по Україні розраховано понад п’ять мільярдів такої дотації, 249 громад з 10 областей її будуть отримувати.
Липці у Харківській області, січень 2025 року. Суспільне Харків
На що буде спрямована ця дотація і хто це вирішує?
Сутність дотації в тому, що вона є нецільовою. Тобто, вона йде на вирівнювання спроможностей, на надання певних послуг, на виконання повноважень. На сьогодні немає порядку, щоб ці кошти якимось чином були обмежені, якимись напрямками.
Втім, як і торік, з додатковою дотацією на здійснення повноважень ОМС на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях, що зазнали негативного впливу, було протягом року два нормативних акти, які встановлюють певні обмеження. В першу чергу, подібні дотації мають спрямовуватися на виплату заробітної плати.
Це даність така, що в будь-якому разі будуть передані державні кошти чи це все ж таки робиться тоді, коли громада не справляється з управлінням і тому ці кошти надаються громаді?
Всі абсолютно трансферти розраховуються на формульній основі, вони об'єктивно розраховуються. Як правило, для розрахунку тієї ж базової дотації беруться фінансові показники ПДФО на одного жителя. Як правило, від цього відштовхуються, так само порівнюється, наприклад, для додаткової дотації.
Наскільки зменшилися доходи в поточному році, наприклад, по місцевих податках і зборах, порівняно з попереднім роком, і держава може це вирівнювати. Тобто, це все на формульному підході. Нам може подобатися ця формула чи не подобатися, але вона одна для всіх.
Спроможність громад Харківської області
Як схарактеризуєте спроможність громад і їхню активність? Чи не є так, що частина громад покладається саме на те, що держава вирішить їхні справи не тільки через те, що вони не хочуть працювати над залученням коштів, а і тому, що не можуть, чимала кількість громад і в зоні бойових дій, і сильно постраждала від наслідків, від ударів і так далі?
Якщо говорити про загальну фінансову спроможність, зокрема, територіальних громад Харківщини, то є певні розрахунки експертів, які якраз говорять, що наші громади на загальному фоні мають досить непоганий вид, попри те, що область наполовину, як мінімум, потерпає від обстрілів і активних бойових дій. Є експертний аналіз на сайті децентралізації, ми там можемо знайти таку інформацію, що немає жодної громади, яка має критичний рівень спроможності. У нас є тільки високий, оптимальний, задовільний і низький.
32% громад у нас мають оптимальний рівень спроможності за дев'ять місяців 2025 року. Критичного стану немає жодна громада. В минулому періоді була одна громада – Петропавлівська, але зараз і навіть вона не має критичного рівня. Тоді як деякі західні області мають 25% критичного рівня, тому наші громади вирізняються своєю, як не дивно, досить високорівневою фінансовою спроможністю.
Військовослужбовці встановлюють сітки проти дронів у центрі прифронтового Ізюма на Харківщині, 10 грудня 2025 року. Місто розташоване за 25 км від лінії фронту та на важливому логістичному маршруті до Слов’янська. Getty Images/Diego Fedele
Якщо ми візьмемо громади в області й порівняємо їх між собою, то безумовно вони дуже різні. Є певний рівень розміщення продуктивних сил, природних ресурсів, і громади, які мають на своїх територіях природні ресурси, зокрема газ, вони мають і відповідно більші доходи. Це не їх заслуга, безумовно, але вони в кращій ситуації. При чому громади, які мають високе надходження, вони, як правило, розташовані в, умовно, більш безпечній частині.
Громади, які розташовані ближче до активних бойових дій, їм і раніше було складніше, тому що там не було природних ресурсів. Але є громади, які вже після деокупації показують високі результати залучення коштів і співпраці з донорами.
У нас є громада, яку можна порівняти з Японією: обмаль своїх природних ресурсів, але максимум залучень, своїх проєктів, які дозволяють їм бути на плаву і відносно фінансово самостійними?
Я, звичайно, можу назвати, але я не хочу применшувати роль всіх наших громад, бо є, той самий Великий Бурлук, ті самі Липці, які намагаються, вони багато роблять для того, щоб залучати кошти донорів, але не всі донори йдуть на такі території. Це ми маємо розуміти.
Якщо ми говоримо про обсяги, розумієте, може бути 10 різних проєктів залучено, але в сумі це не дає такий великий результат. Тобто, дуже багато співпраці, але в бюджет не так багато коштів залучається і не так багато, як в тій громаді, яка має ПДФО від газу. Вона від початку на порядок потужніша.
Є активні громади – Савинці, Липці, які принаймні я чую, що вони шукають, що вони роблять і не стоять на місці, але цей список абсолютно не обмежується.
Децентралізація триває на Харківщині, чи поки що вона, можливо, на паузі? Що скажете?
Безумовно, вона триває і вона ще довго буде тривати, коли завершиться війна. Адміністративна територіальна реформа у нас завершилася у 2020 році, але децентралізація не завершилася. Саме завдяки тому, що наші громади були натреновані приймати самостійні рішення під час початку реформи децентралізації, ми сьогодні бачимо високий рівень фінансової спроможності місцевого самоврядування, попри ситуацію.
Багато залежить від того, що органи місцевого самоврядування вміють приймати рішення. Звичайно, це ще не ідеал, але децентралізація триває і зараз ще точаться дискусії, як правильно розподілити повноваження, бо вони розподілені, але дуже багато питань, наприклад, що органи місцевого самоврядування жаліються. Це об'єктивно, що деякі повноваження держави перекладаються на органи місцевого самоврядування, а вони не забезпечені фінансовими ресурсами.
