За інформацією: Суспільне Харків.
Володимир Кажанов Якісні інструменти дозволяють в деталях розгледіти й Місяць. Побачити кратери, гори, навіть тріщини, за гарних умов атмосфери. Можна розгледіти планети.
Поверхня Місяця Володимир Кажанов
Поверхня Місяця Володимир Кажанов
Поверхня Місяця Володимир Кажанов
Астроном розповідає, після початку бойових дій на Харківщині став менше виїжджати на такі спостереження у темну пору доби. Частина області лишається небезпечною через мінування, вночі діє комендантська година.
"Якщо раніше у нас була можливість виїжджати й за межі міста, де темніше небо, чистіше повітря, більш прозора атмосфера, то сьогодні із цим бувають проблеми, бо, як ми знаємо, не всі території розміновані", — каже астроном.
Астроном Володимир Кажанов спостерігає за небом в телескоп на околицях Харкова, 8 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Крім того, заважають дрони й ракети, що літають над регіоном, говорить науковець.
Коли спостерігаєш небо й чуєш, що вже "Шахед" наближається, то я вже починаю відходити від телескопа, бо розумію, що все може статися. Ти хочеш насолодитися красою неба, бо воно може не тільки лякати, а й дивувати, вражати, приємними емоціями сповнювати тебе, а тут є такі небезпечні моменти.
"Для астрономічних спостережень, наприклад, аматорських, ми обираємо місця, де не буде поруч високих будівель, високих дерев і щоб поруч не було яскравих ліхтарів вуличного освітлення, наприклад. Якщо ми кажемо про Харків, то не так багато подібних місць можна знайти, але вони є", — розповів Володимир Кажанов.
Астроном Володимир Кажанов спостерігає за небом в телескоп на околицях Харкова, 8 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Небесні світила не можна побачити, наприклад, о 21-й годині. Планети ми можемо побачити наприкінці літа гарно у другій половині ночі — і більшості заважає, звісно, комендантська година.
Повня, Харківська область, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Поспостерігати за зоряним небом до комендантської години можливо: за словами Кажанова, наприкінці літа над Харковом можна побачити Чумацький шлях.
Наша галактика, вона зараз просто над нами в небі, високо, проходить, як світла смуга. Коли темнішає, а вже раніше починає зараз темнішати, й до комендантської години вже можна побачити Чумацький шлях. Поки будете шукати Чумацький шлях, зараз є дуже цікаві й красиві сузір’я. Наприклад, осінньо-літній трикутник з трьох яскравих зорь допомагає знайти сузір’я Лебедя.
Мапа зоряного неба. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Вдень, каже Володимир Кажанов, він та його колеги досліджують сонячну активність.
"2024-2025 роки — це роки максимальної активності Сонця"
Що відбувається із Сонцем, нині можна побачити за допомогою телескопа в обсерваторії університету Каразіна, якому близько 100 років, говорить керівник науково-дослідного інституту астрономії Вадим Кайдаш.
Вадим Кайдаш, керівник науково-дослідного інституту астрономії університету ім. Каразіна, 8 серпня 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"На Сонце не можна дивитися у телескоп в жодному разі. Ми роздивляємося не очима, а (бачимо — ред.) сонячний диск в проєкції. Ми на Сонці бачимо плями окремі, групи плям", — розповідає Кайдаш.
Цей телескоп тут встановлював Микола Павлович Барабашов. Ще Держпром будувався, ще площі майже не було. Можуть почути по ТБ, в інтернеті, в телеграм-каналах про геомагнітні бурі, про велику активність Сонця й так далі. Так, це правда, астрономи це підтверджують. 2024-2025 роки — це роки максимальної активності Сонця.
Обсерваторія інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна, серпень 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
100-річний телескоп в інституті астрономії у Харкові, 8 серпня 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Обсерваторія інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна, серпень 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Вадим Кайдаш, керівник науково-дослідного інституту астрономії, Харків, серпень 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Вадим Кайдаш, керівник науково-дослідного інституту астрономії, Харків, серпень 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Обсерваторія інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна, серпень 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
Вадим Кайдаш, керівник науково-дослідного інституту астрономії, Харків, серпень 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
100-річний телескоп в інституті астрономії у Харкові, 8 серпня 2025 року Суспільне Харків/Вікторія Якименко
"Єдина українська астрономічна обсерваторія, яка була окупована довгий час"
Повномасштабне вторгнення, каже Кайдаш, позбавило харківських астрономів можливості працювати на Чугуївській спостережній станції університету Каразіна. Вона розташована за 70 кілометрів від Харкова — і у 2022 році опинилася в окупації.
У нас дуже обмежені можливості, у харківських астрономів, астрономів Каразінського університету, спостерігати за зоряним небом, тому що телескопи й спостережне обладнання, комп’ютери, системи управління тощо, розтрощені, не працюють. Була обсерваторія в окупації наша позаміська.
Чугуївська спостережна станція університету Каразіна після російської окупації, грудень 2022 року. Суспільне Харків/Олександра Новосел
"Дуже багато неприємностей нам залишили росіяни. Вся фактично техніка: спостережувальна техніка, телескопи, комп'ютерне обладнання, приймачі випромінювання — вони були розтрощені, розбиті, або вкрадені. Зараз, як ми так умовно кажемо, війна засліпила харківських астрономів. Але ми не складаємо руки", — каже Вадим Кайдаш.
Чугуївська спостережна станція університету Каразіна після російської окупації, грудень 2022 року. Суспільне Харків/Олександра Новосел
Територія інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна, Харків, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
В університетському музеї астрономії з’явилася під час війни нова експозиція. В цій невеличкій експозиції у нас свідоцтва окупації росіянами нашої Чугуївської спостережної станції науково-дослідного інституту астрономії. Це — єдина українська астрономічна обсерваторія, яка була окупована довгий час.
Свідоцтва окупації росіянами Чугуївської спостережної станції інституту астрономії, які зібрали в університетському музеї, серпень 2025 року. Суспільне Харків/Вікторія Якименко
За словами Кайдаша, на початку серпня станцію розмінували сапери, нині в університеті шукають можливості її відновити.
"У нас є суттєве, потужне міжнародне співробітництво. Тобто, у нас є колеги за кордоном і наші колеги мають все ж таки змогу їздити у відрядження за кордон, наші Каразінські астрономи й спостерігати за небом в обсерваторіях інших країн", — додав науковець.
