За інформацією: Суспільне Харків.
Проєктна менеджерка фонду “Янголи спасіння” Лілія Бондаренко. Суспільне Харків/Олена Старченко
"Для того, щоб будинок потрапив до програми відновлення, ми отримуємо офіційні списки від місцевих адміністрацій. Ми не дублюємо нашу допомогу із державною програмою "єВідновлення". Тобто гуманітарна допомога можлива лише в тому разі, коли немає можливості отримати державну підтримку. Отримуючи дані списки, ми обов'язково верифікуємо їх гарячою лінією, та вносимо в міжнародну систему, яка відповідає за недублювання допомоги", — пояснила Бондаренко.
Отримавши відповідь про те, що дана адреса не заброньована та не взята в роботу іншими партнерами та фондами, ми направляємо інженера на обстеження. Інженер виїжджає на об'єкт, здійснює фотофіксацію, робить заміри, прораховує кількість матеріалу та обов'язково підписує заяву про участь у програмі з бенефіціаром.
Пошкоджена обстрілами хата у Леб’яжому, листопад 2025 року. Суспільне Харків/Олена Старченко
У Леб’яжому обстрілами пошкоджені 40% будинків — у перші пів року повномасштабної війни село на 250 дворів опинилося на лінії фронту.
"Після завершення обстеження повний пакет документів подається на розгляд незалежної комісії за участю представників агентства ООН у справах біженців та представників благодійного фонду "Янголи Спасіння". В цілому в селі Леб'яжому ми взяли в роботу та обстежили 34 будинки. З них 33 взяті до роботи. По 32 будинках вже завершені ремонтні роботи та об'єкти повністю здано", — розповіла Лілія Бондаренко.
"Немає в мене зараз ні коштів таких, ні здоров'я, щоби це все відремонтувати"
Микола Межерицький разом з дружиною пережив у селі перші місяці повномасштабної війни. Каже, по будинку було кілька влучань, але найбільших руйнувань завдала російська авіабомба — тоді ж Микола майже втратив слух.
"На городі був. Та він 50 метрів від мене розірвався з танка снаряд чи міна, хто знає що воно. Ну міцно лягло. А потім один "Смерч" пролетів, за будинком упав. Дах наскрізь пробив. Потім бомбу скинув із літака. Просто пощастило. Ми в сусіда були, а він побачивши та каже: «Він розвертається, на нас іде». І ми бігом біля льоху. Ну, не добігли чотири сходинки до дна, далі летіли. Я глухий після того. Ліве вухо — нуль взагалі, а право вухо, може, на 30% чую", — розповів Микола.
Микола Межерицький . Суспільне Харків/Олена Старченко
Його будинок зазнав пошкоджень під час російських влучань.
"Оце дах зробили, а от тріщини в будинку. У чотирьох місцях тріснули стіни. В мене перший раз від "Смерчу" два вікна побило. А коли бомба прилетіла, внутрішні всі повилітали, і рами повилітали, все побило на шматки. Двері повилітали. Все залізо від воріт відірвало. Паркан паличками поскручував, повіншував, рейками. У гаражі дах побило, поламало, зараз він на підпірках стоїть. Немає в мене зараз ні коштів таких, ні здоров'я, щоби це все відремонтувати", — говорить житель Леб'яжого.
Нові вікна у будинку Миколи Межерицького. Суспільне Харків/Олена Старченко
Чому не всі отримують компенсації через "єВідновлення"
Як повідомив Суспільному староста Леб’яжого Євген Алексєєнко, жителі поступово повертаються до села: нині тут живе тисяча людей — дві третини від довоєнної кількості. Серед них — близько 120 переселенців.
"До повномасштабного вторгнення у селі мешкало 1600 людей. На кінець літа 2022 року десь близько 170 мешканців залишилось. Зараз понад 1000. Люди повертаються, звичайно, не так активно, як би хотілося", — каже Євген Алексєєнко.
Виїзд з села Леб’яжого, листопад 2025 року. Суспільне Харків/Олена Старченко
Він каже, що жителі села не можуть податися на "єВідновлення" з різних причин.
"Або немає можливості в «Дію» зайти, наприклад, телефон не дозволяє, щоб зареєструватися. Процедура з благодійними фондами трошечки простіша: вони приїхали, поміряли, через деякий час привезли все. Або випадки, коли людям нараховували гроші — а щоб їх витратити, треба ще якусь частину величезну своїх грошей додати, а в них немає, і гроші згорали", — пояснює староста.
Радник офісу Агентства ООН у справах біженців у Харкові Олексій Чернявський. Суспільне Харків/Олена Старченко
"Наразі по всій країні пошкоджено приблизно 2 мільйони осель. Щоб мати розуміння — це приблизно 10% усього житлового фонду України. Тому потреба є дуже великою. І ми робимо зі своєї сторони все, що ми можемо, щоб зменшити цю кількість. Для прикладу, УВКБ ООН в Україні від початку повномасштабного вторгнення відновило приблизно 50 000 осель по всій країні", — говорить радник офісу Агентства ООН у справах біженців у Харкові Олексій Чернявський.
